8 червня виповнився рік зі старту чемпіонату Європи з футболу, який спільно провели Україна та Польща. Обидві збірні країн-господарів не змогли вийти зі своїх груп.
Від Євро-2012 залишилися лише приємні спогади. Під час турніру я працював експертом на каналах "Футбол" та ТРК "Україна". У нас була дуже цікава, весела, згуртована та дружня команда. Ми намагалися зробити красиву передачу і максимально показати Євро — всі моменти, нюанси та ситуації.
Вважаю, що Україна провела турнір на найвищому рівні. Наш канал також чудово впорався зі своїм завданням. Після Євро спілкувався з друзями та різними людьми. Отримав чимало позитивних відгуків. Хочеться, щоб щось подібне ще раз повторилося.
З трьох поєдинків збірної України на Євро-2012 найбільше сподобався матч проти Англії. Можливо тому, що я дивився гру на стадіоні у Донецьку. Коли переглядаєш футбол у студії, враження зовсім інші, ніж коли бачиш все на власні очі. За іншими аспектами ця гра також вийшла дуже цікавою.
Після матчу було дуже прикро. Наша збірна старалася, показала непоганий футбол з англійцями. Так само як і зі шведами. Вважаю, що команда виступила на досить хорошому рівні. Хоча могла і краще. Були різні причини. Не хотілось би зараз говорити про суддівство чи інші речі.
У нас однозначно були шанси вийти у чвертьфінал Євро, але ми їх не використали. Просто невдало провели матч з Францією. Українці слабо зіграли ту гру. Тоді точилося чимало розмов про те чи варто міняти склад збірної. Можна було змінити і програти. Тоді би всі запитували, для чого потрібно було міняти переможний склад.
Ще раз відзначу, що збірна України виглядала на домашньому турнірі непогано. Про це зараз свідчать успіхи команди у кваліфікації на ЧС-2014. Здавалося, що збірну вже поховали, а вона відродилася. Після перемоги над Чорногорією відступати немає куди. Потрібно перемагати Англію вдома. За одно помститися за поразку у Донецьку.
Михайло Фоменко - досвідчений фахівець. У першу чергу він об'єднав усіх футболістів навколо однієї мети. Це головне. Команда виходить на поле не просто грати, а з бажанням і бойовим настроєм. Напевне, це найголовніше, що зробив Михайло Іванович. Мало хто вірив, але він довів, що у будь-якій ситуації не можна опускати руки, а потрібно грати до кінця. Це він вселив у душі футболістів.
Я б не сказав, що збірна за рік дуже змінилася. Якщо подивитися на склад команди, то грають майже всі ті самі люди. Пішли ветерани — Андрій Шевченко та Андрій Воронін. Решта всі на місці. Додались кілька новачків, а кістяк залишився. Зараз не бачу сенсу щось порівнювати чи проводити якісь паралелі. Видно, що команда росте і з кожною грою стає згуртованішою і сильнішою. Дай Бог, щоб збірна потрапила на мундіаль у Бразилію.
Було шкода, що Андрій закінчує кар'єру, але у кожного настає цей час. Можливо скоро ще хтось попрощається з командою. У збірну приходять молоді гравці. Лідери є завжди. Якщо футболіст грає за свою національну збірну, то він вже має лідерські якості.
Зараз капітаном збірної є Анатолій Тимощук. Не треба дивитися у його паспорт. Таких професіоналів зараз мало. Він лідер у всьому і хороша людина. Не дарма його зараз запросили у "Зеніт". Там не дурні люди працюють. Значить вони на щось розраховують. Ще рано говорити про завершення його кар'єри. Тимощук ще принесе багато користі.
Думаю, Анатолій прийняв правильне рішення, повернувшись у "Зеніт". Це дуже серйозна команда. Від цього переходу виграє і гравець, і клуб.
4 
1
Комментарии