Группа ученых во главе с Иоханнесом Краузе из Института археологических наук Тюбингенского университета сумела извлечь митохондриальную ДНК из костных останков оленей возрастом 12 тысяч лет. Два образца костей были найдены в пещерах горного массива Швабский Альб на юге Германии.
При помощи технологии гибридизационного обогащения и секвенирования нового поколения ученые смогли выделить почти полные митохондриальные ДНК из обоих костей. В результате они обнаружили их идентичность с ранее полученными образцами из Свердловской области и из ирландской деревни Киллаваллен, принадлежавшими большерогому оленю (Megaloceros giganteus).
Самые поздние останки этого животного, найденные в Западной Сибири, имеют возраст 7700 лет, но до последнего времени считалось, что в Центральной Европе большерогие олени вымерли значительно раньше. Теперь исследователи полагают, что фрагменты костей большерогого оленя попадались палеонтологам и раньше, но их принимали за кости лося.
Также ученые установили близость митохондриальных ДНК большерогого оленя и других современных и ископаемых представителей семейства оленевых. Наиболее близкой по данным этого анализа к большерогому оленю оказалась европейская лань (Dama dama). Это надежно подтверждает гипотезу, что роды Dama и Megaloceros происходят от общего предка. Ранее ближайшим родственником большерогого оленя считали европейского благородного оленя (Cervus elaphus), так как он наиболее близок по размеру.
Был проведен и изотопный анализ найденных костей. Его результаты ученые сопоставили с данными о содержании тех же изотопов в костях благородного оленя и северного оленя в течение последнего ледникового периода. Оказалось, что в начале пропорции углерода-13 и азота-15 в костях всех трех видов были существенно отличались. Это указывает на разный рацион животных. В конце последнего оледенения содержание изотопов сближается, а значит и питание оленей стало сходным. Ученые предполагают, что необходимость конкурировать за пищу с другими видами могла стать одной из причин вымирания большерогих оленей.Група вчених на чолі з Йоханнесом Краузе з Інституту геологічних наук Тюбінгенського університету зуміла витягти мітохондріальну ДНК з кісткових останків оленів віком 12 тисяч років. Два зразки кісток були знайдені в печерах гірського масиву Швабський Альб на півдні Німеччини.
За допомогою технології гібридизаційного збагачення і секвенування нового покоління вчені змогли виділити майже повні мітохондріальні ДНК з обох кісток. В результаті вони виявили їхню ідентичність з раніше отриманими зразками з Свердловської області і з ірландського села Кіллаваллен, що належали великорогому ооеню (Megaloceros giganteus).
Найбільш пізні останки цієї тварини, знайдені в Західному Сибіру, мають вік 7700 років, але до останнього часу вважалося, що в Центральній Європі олені вимерли значно раніше. Тепер дослідники вважають, що фрагменти кісток оленя з великими рогами траплялися палеонтологам і раніше, але їх вважали кістками лося.
Також вчені встановили близькість мітохондріальних ДНК великорогого оленя та інших сучасних і викопних представників сімейства оленевих. Найбільш близькою за даними аналізу до оленя виявилася європейська лань (Dama dama). Це надійно підтверджує гіпотезу, що роди Dama і Megaloceros походять від спільного предка. Раніше найближчим родичем великорогого оленя вважали європейського благородного оленя (Cervus elaphus), оскільки він найбільш близький за розміром.
Вчені провели й ізотопний аналіз знайдених кісток. Його результати вчені зіставили з даними про зміст тих же ізотопів в кістках благородного оленя і північного оленя протягом останнього льодовикового періоду. Виявилося, що на початку пропорції вуглецю-13 і азоту-15 в кістках всіх трьох видів були істотно відрізнялися. Це вказує на різний раціон тварин. В кінці останнього заледеніння вміст ізотопів зближується, а значить і харчування оленів стало схожим. Вчені припускають, що необхідність конкурувати за їжу з іншими видами могла стати однією з причин вимирання великорогих оленів.
2 
1
Комментарии
1