Ексклюзивы
воскресенье, 22 апреля 2012 15:00

Нові поради на зле

Торік написав для "Країни" "Поради на добре і на зле" - короткий текст про те, як поводитися, коли тебе переслідують. "Поради" отримали багато відгуків: на жаль, від останнього часу справа переслідувань стала в нас особливо гострою.

На початку цього року виступав перед студентами в Ужгороді. Вони запитували серед іншого, чи за той час не маю нових порад. Тоді мені нічого було сказати. А зараз уже є. Минулого місяця якісь молодики спортивного вигляду шукали мене у моєму будинку, називаючи при цьому себе міліцією, але не показуючи жодних посвідчень.

Цей епізод дав мені новий досвід, яким хочу з вами поділитися. Він складається з порад людей, які безпосередньо займаються безпекою, і для яких такі події є щоденністю.

Правило перше: не ігноруйте таких подій. Не надійтеся, що сталося якесь непорозуміння. Скажімо, що шукали не вас, а когось іншого. Або що ці молодики просто хотіли взяти у вас автограф.

Не бійтеся також, що з вас будуть насміхатися. Казати, що у вас шизофренія. Або що ви це все видумали заради дешевого піару. Пам'ятайте: у таких випадках краще виглядати дурним, аніж стати мертвим.

До вас можуть добратися так чи інакше. Але їм буде тяжче це зробити, якщо ви навколо себе збудуєте систему парканів і перешкод. Публічність є одним із тих найвищих парканів

Уже після самого інциденту мені дзвонили і розказували про подібні історії. Мою знайому-журналістку так само шукали "невідомі з міліції". Вона зразу звернулася до СБУ. Там їй дали пораду: зібрати швидко речі і зникнути на пару днів із міста. Виявилося, що тоді замовником справи був один із начальників міліції. Він мстився моїй знайомій за статтю, в якій вона розповідала про його корупційні схеми. Декілька тижнів по тому - ще за Луценка - його звільнили з роботи. Тепер, коли Луценко в тюрмі, той начальник повернувся на свою посаду. Але мою знайому більше не рухає.

У віденському Інституті людини мені розказували про Анну Політковську. Вона писала там свою книжку, і була переконана, що за нею стежать. В Інституті з неї посміювалися - думали, що з її психікою не гаразд. Виявилося, що, на жаль, вона таки була права. Тільки тепер її більше з нами немає.

Правило друге: негайно занесіть у районне відділення міліції заяву з описом інциденту. Обов'язково добивайтеся того, щоб її зареєстрували. Імовірно, що у міліції з вас теж будуть сміятися або навіть хамити. Це не страшно. Пам'ятайте, що ви реалізуєте своє конституційне право, і що міліція зобов'язана прийняти у вас цю заяву.

Міліція - це такий же зліпок суспільства, як і всі інші інституції. Оскільки у нашому суспільстві бізнес, політика і влада тісно переплелися, наївно думати, що міліція вільна від такого переплетіння. Як мені розказали, зараз кожна бізнесова група й кожна політична сила старається мати "своїх людей" у міліції, і час до часу пробує полагодити через них свої справи. Важливість вашої заяви полягає в тому, що інформація про неї по відповідних каналах доходить до того, хто вас "замовив". Це не конче мусить його спинити. Але принаймні він знає: якщо з вами що-небудь станеться, його можуть вирахувати. І що відтепер не тільки ви, а й він у небезпеці.

Правило третє: зробіть якнайбільше розголосу навколо цієї історії. Дайте інтерв'ю, напишіть про неї у блозі, розішліть електронної поштою знайомим - і добре, якби серед тих знайомих були щонайменше один-два з-закордону.

Нема чогось такого, як абсолютна безпека. До вас можуть добратися так чи інакше. Але їм буде тяжче це зробити, якщо ви навколо себе збудуєте систему парканів і перешкод, які їм прийдеться долати дорогою до вас. Публічність є одним із тих найвищих парканів. І навпаки: як довго ви тримаєте цю історію у секреті від усіх, так довго ви наражаєтеся на ризик, що вас легко буде взяти.

Останнє - не правило, а просто подяка. Ми звикли уявляти міліціонера як тупого молодика, який лузає на вулиці насіння і збирає побори, а працівника СБУ - як чиновника, який снує свої схеми і не зупиниться ні перед чим заради підвищення по службі. Мій свіжий досвід спілкування з обома структурами переконує, що так не є. У кожній із них є чесні фахівці. Вони стараються добре робити свою справу. Зараз їм особливо нелегко. Але за це вони тим більше заслуговують на похвалу й подяку.

Сейчас вы читаете новость «Нові поради на зле». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

2

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода