— От ти мені поясни, поліцая, що стріляв — треба оправдати? — дідусь із газетою смикає за рукав чубатого хлопчину в блискучій куртці. Напередодні у машині порушника під час погоні поліція застрелила пасажира.
Хлопчина тримає плакат "Зберігайте спокій, захищайте поліцію". Прийшов у неділю на Софійську площу в Києві. Це захід на підтримку копів — без лідерів, ведучих і сцени.
У нього перемотане горло, певне — ангіна. Мовчки вказує на сусіда. Той посміхається зі шматком паперу: "Чому не садять тих, хто вбивав нас на Майдані, а садять тих, хто захищає нас від убивць на вулиці?"
— Цікаве питання, — киває дідусь.
"Не знищуйте 7-місячне дитя", — закликає ще один плакат у жіночих руках. Поряд на самокатах гасають дошкільнята.
— Майбутні копи, — шморгає носом високий брюнет у картатому капелюсі. Зітхає: — А я отбор не пройшов. Друг пройшов, а я нє. Ех.
— Жалко, — худеньке дівча поруч із ним копирсається носком чобота у бруківці. Брюнет цілує його у скроню.
— Я только одного понять не могу, это что — уже майдан? — руками виводить у повітрі круги чоловік у синій кепці. У руці пляшка з пивом, язик трохи заплітається. Жестикулює, проливає піну на бруківку перед пам'ятником Богдану Хмельницькому.
— Нет, майдан — это во‑о-он туда! — плескає його по спині чоловік у камуфльованій куртці. У нього на лацкані наклейка "Захисти поліцію".
— Нет, я понимаю, где майдан! Не надо меня учить, я на Большой Житомирской рос. Вот это-о-о уже майдан? — чоловік присідає й лупить кулаком у бруківку. — Майдан или нет? Майдан?!
Поруч дівчата п'ють чай з пластику, дістають печиво.
— Вроде как майдан, — далі бубнить під ніс синя кепка. Нагинається й акуратно ставить порожню пляшку під ноги Хмельницькому. Збирається йти геть.
— Е-е-е-е! — звучить навздогін невдоволене з натовпу.
— Понял-понял, — поспішно киває кепка. — Зберігати спокій. Уносіть.
За годину після акції навколо пам'ятника порожньо. Жодного папірця.
Комментарии
3