Це була погана ідея — висіти на одній руці над урвищем, наче Лара Крофт. Героїня улюблених коміксів трималася, як могла. Але попа переважила й довелося благати про поміч.
Мама хутко подолала відстань із кухні до спальні, але під час рятувальної операції перестаралася — не зовсім вдало взялася за руку і підтягнула доню на ліжко.
І ось у неділю ввечері їдемо, обоє заплакані, у "швидкій" до травмпункту дитячої лікарні. Головна героїня замотана в смугасте укривальце, бо вдягатися боляче.
Картаю себе за необережність, запал і зайву ініціативу. Лікар "швидкої" втішає, як може:
— Одна мама взагалі так дитині руку зламала! Гралися в піратів.
У мене йокає серце. Дитя ображено сопе. Далі їдемо мовчки.
У травмпункті в черзі діти, що стрибали на батуті, летіли з гірки й падали з каруселі. Нас пропускають без черги — ми найменші.
— Знову веселі ігри? — вивих ліктьового суглоба черговий травматолог вправляє за мить. Хитро підморгує й просить дитину саму надіти кофтинку. Доня справляється однаково добре обома руками.
— У Вовчика й Червону Шапочку, в Лисичку й Колобка, у Діда Мороза й Снігуроньку, — перераховує лікар. — Грайтеся в спокійні ігри.
Обіцяю — намагатимемося. Тим часом дістаю доньку з-під лікарняної лави. Накрита смугастим укривальцем, вона вдає тигра, що чатує на нас. Тигр потрапляє в пастку, трохи гарчить, але дає занести себе в таксі.
— Що трапилося? — цікавиться водій. — Полювали на крокодилів? Рятували місто від зомбі? Боролися з прибульцями? Я кожен день тут таксую, — сміється.
1 
1
Комментарии