— Мій Венєчка і дві освіти здобув, і в техніці розбирається, — хвалить сина Світлана Семенівна із сьомого поверху — імпозантна бабця в капелюсі-таблетці. У нас у будинку через перепад електрики знову погоріла техніка, то вона не проґавила нагоди прорекламувати свого Венєчку.
42-річний консьєрж нервово гризе нігті, ніяково всміхається. Два роки тому його звільнили з інституту, тепер він заміняє матір: сидить у будці консьєржки й розгадує судоку. Семенівна носить йому пластикові судочки з теплим супом і сосиски з гречкою.
— Був від усіх професорів розумніший, то його і з'їли! — пояснює синові інститутські невдачі. — Нічого, з таким розумом не пропаде, головне — невістку достойну знайти. Бо він столичний, перспективний, за ним кожна побіжить. А нам кожна не підходить.
Зійшлася з місцевим фермером і народила двох дівчаток
20 років тому Венєчка мало не одружився. Однокурсницю Ліду знайомив із мамою, коли вже мала округлий животик. Семенівна розкусила Ліду за 5 хвилин.
— Простувата, без роду-племені й жилплощаді. Говорить, як у селі, а каже, що з райцентру! — загинала пальці Семенівна, а син погоджувався. А те, що Лідине пузо від Венєчки — ще треба було довести.
Простувата Ліда вирішила нічого не доводити, після випускного забрала речі з гуртожитку й подалася у свій райцентр. За кілька років зійшлася з місцевим фермером і народила ще двох дівчаток.
А Семенівна й досі проводить кастинг невісток. Цікавиться, що то за чорнявка навідувала нас у суботу. Кажу, хороша дівчина, колега з роботи, начальник відділу.
— А свою жилплощадь має? — не вгаває Семенівна.
Щоб закінчити розмову, бовкаю:
— Вона з райцентру.
Комментарии
78