Министр энергетики Турции Танер Йылдыз заявил, что его страна может разорвать газовый контракт с Россией, если "Газпром" не согласится на значительное сокращение цены.
Турция ежегодно закупает в России 30 млрд куб. м газа. Это 64% ??ее внутреннего потребления.
Эксперт по вопросам энергетики Владимир Сапрыкин считает, что разорвать контракт в одностороннем порядке Турции не удастся.
"Согласно договору, одностороннее его расторжение невозможно. Именно контрактное право предусматривает, что, если стороны не могут договориться в цене, то они должны подать в суд. Вместе с тем, турецкая компания TPAO уже подала в международный арбитражный суд иск против "Газпрома". На сегодня это единственный путь уменьшения цены, если сам "Газпром" не пойдет на ее снижение в досудебном порядке", - сказал он.
По его словам, такие заявления Йылдыза - больше психологическое давление на Россию. Но, с другой стороны, Турция имеет альтернативу - терминалы для сжиженного природного газа, то есть, есть определенный рычаг влияния, считает эксперт.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Две немецких компании подали в суд на "Газпром", требуя скидки на газ
"Арбитражный суд - это цивилизованный путь решения спора, принятый в любой стране, но почему-то не в странах СНГ. Во-вторых, большинство энергетических компаний являются частными, они не только не зависят от национальных правительств, но иногда и подсказывают им, что делать. То есть, это не политические вещи. Однако, на территории постсоветских стран такой цивилизованный способ почему-то не действует, это считается элементом "газовой войны". Даже сама угроза обратиться в суд. Хотя это лучший вариант, в том числе, для Украины", - отметил Сапрыкин.
Он напомнил, что переговоры о снижении цены на газ ЕС ведет уже от 2009 года.
"В течение этих двух лет большинство компаний получили существенные скидки. Однако, они еще недовольны. Потому что цена как сжиженного, так и спотового газа на бирже - существенно ниже трубопроводного. Поэтому, возникает общая тенденция к эволюции контрактов. Европейский союз настоятельно рекомендует не подписывать более долгосрочные контракты, а также поставить их в зависимость от цены на бирже", - отметил эксперт.
Вместе с тем, решение Еврокомиссии начать масштабную проверку дочерних предприятий "Газпрома в странах ЕС Сапрыкин назвал многоплановым.
"Еврокомиссия видит, что компании, закупающие российский газ, терпят значительные убытки. Например, немецкая компания E-on Ruhrgas будет до конца года убытки до миллиарда долларов. Следовательно, уменьшатся поступления в бюджет. Кроме того, Комиссия видит, что слишком большая часть газового рынка ЕС - это российская монополия. А Россия не хочет трансформовуваты "Газпром" согласно нормам 3-его Энергетического пакета. Ибо там речь идет не только о европейских странах, но и о третьих страны, которые вступают в торговые отношения с европейскими компаниями. То есть, "Газпром" могут оштрафовать на 10% годового оборота за нарушение европейского законодательства. А это миллиарды евро", - Сказал он.
"То есть, идет трансформация газового рынка Европы. Это выгодно как ЕС, так и Украине. Уже десять европейских компаний подало на "Газпром" в суд. Например, итальянская Edison получила в досудебном порядке снижения цены, поскольку "Газпром" не захотел судиться. Это может не раз повториться. Все стратегические партнеры "Газпрома" в Европе уже подали на него в суд, поскольку все терпят убытки. То же самое надо сделать и Украине", - отметил эксперт.
Експерт з питань енергетики Володимир Саприкін вважає, що розірвати контракт в односторонньому порядку Туреччині не вдасться:
- Згідно з угодою, одностороннє її розірвання неможливе. Саме контрактне право передбачає, що, якщо сторони не можуть дійти згоди у ціні, то вони мусять подати до суду. Разом з тим, турецька компанія TPAO вже подала в міжнародний арбітражний суд позов проти "Газпрому". На сьогодні це єдиний шлях зменшення ціни, якщо сам "Газпром" не піде на її зниження в досудовому порядку.
Такі заяви Йилдиза — більше психологічний тиск на Росію. Але, з іншого боку, Туреччина має альтернативу — термінали для зрідженого природного газу. Тобто, є певний важіль впливу.
Арбітражний суд — це цивілізований шлях розв'язання спору, прийнятий у будь-якій країні, але чомусь не в країнах СНД. По-друге, більшість енергетичних компаній є приватні, вони не лише не залежать від національних урядів, але подекуди й підказують їм, що робити. Тобто, це не політичні речі. Проте, на території пострадянських країн такий цивілізований спосіб чомусь не діє, це вважається елементом "газової війни". Навіть сама погроза звернутися до суду. Хоча це найкращий варіант, у тому числі, для України.
Нагадаю, що перемовини про зниження ціни на газ ЄС веде вже від 2009 року. Протягом цих двох років більшість компаній отримали суттєві знижки. Однак, вони досі невдоволені. Бо ціна як зрідженого, так і спотового газу на біржі — суттєво нижчі від трубопровідного. Тож, виникає загальна тенденція до еволюції контрактів. Європейський Союз наполегливо рекомендує не підписувати більше довгострокові контракти, а також поставити їх у залежність від ціни на біржі.
Разом з тим, Саприкін коментує рішення Єврокомісії розпочати масштабну перевірку дочірніх підприємств "Газпрому в країнах ЄС:
- Це багатопланове рішення. Єврокомісія бачить, що компанії, що закуповують російський газ, терплять значні збитки. Наприклад, німецька компанія E-on Ruhrgas матиме до кінця року збитки до мільярда доларів. Отже, зменшаться надходження до бюджетів. З іншого боку, Комісія бачить, що занадто велика частина газового ринку ЄС — це російська монополія. А Росія не хоче трансформовувати "Газпром" згідно з нормами 3-ого Енергетичного пакету. Бо там ідеться не лише про європейські країни, а й про треті країни, які вступають у торговельні відносини з європейськими компаніями. Тобто, "Газпром" можуть оштрафувати на 10% річного обігу за порушення європейського законодавства. А це мільярди євро. Тобто, йде трансформація газового ринку Європи. Це вигідно як ЄС, так і Україні. Бо вже десять європейських компаній подало на "Газпром" до суду. Наприклад, італійська Edison отримала в досудовому порядку зниження ціни, бо "Газпром" не захотів судитись. Це може не раз повторитись. Усі стратегічні партнери "Газпрому" в Європі вже подали на нього до суду, бо всі терплять збитки. Те саме треба зробити й Україні.
1 
8642
Комментарии
2