суббота, 21 апреля 2018 09:05
Сергей Дзех
Сергей Дзех
Журналист, редактор

Таке прощається

– Доведеться свої погляди приховувати. Та що не зробиш, аби сім'ю забезпечити, – каже Іван.

Він – столяр. Рік тому знайшов роботу на невеликому приватному меблевому підприємстві в Польщі. Зв'язався з директором по Skype. Домовився про зарплату в 25 тис. грн, безкоштовне житло. Керівник пообіцяв особисто зустріти в Перемишлі та погодився дати кілька днів на адаптацію перед виходом на роботу.

– Говорили російською, поляк її добре розуміє, – розповідає Іван. – Сказав, що зацікавлений в українських працівниках. Бо більш роботящі за місцевих, відповідальніші. Але попередив: підтримує польських націоналістів і жорстко виступає проти УПА і Степана Бандери. Спитав, як ставлюся до нього. Довелося збрехати. Сказав, що не сприймаю ідеологію Бандери і взагалі байдужий до історичних питань. Поляку відповідь сподобалася. А я після розмови півночі заснути не міг. На Майдан у Київ їздив, армії гроші перераховував і продукти передавав. Радів декомунізації. А це почувався зрадником. Втішила дружина. Каже: "Потерпи. Це ж ти тільки заради нас із сином неправду сказав. Аби нас забезпечити. Таке прощається".

Два тижні тому зустрічаю Івана в місті. Стоїть на автобусній зупинці. Розпитую за Польщу.

– З кінця жовтня вже там не працюю. Повернувся. Все ідеально було, але допустив одну помилку – в День захисника України, 14 жовтня, прийшов на роботу в червоно-чорній футболці з написом дрібними літерами під коміром: "УПА – герої". Думав, начальника на місці не буде. А якщо й буде, напису не помітить.

– І що? – питаю.

– Помітив

Сейчас вы читаете новость «Таке прощається». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода