– Нарешті у мене машина є! Старенька, але на ходу, – каже Олександр.
Рік тому за 17 тисяч гривень купив 30-річні "Жигулі". Авто в доброму стані – з новою оббивкою салону, вмонтованою магнітолою. Не іржава. Власник узяв гроші й написав розписку, що передає транспорт у користування Олександру. Переоформити юридично домовилися пізніше.
– На перереєстрацію зо 3 тисячі точно пішло б. То й подумав, що вже з наступної зарплати тим займемося. Це ж не горить. Їздити і так можна, – продовжує товариш. – У захваті від машини і господаря. Крутий мужик. Видно, що беріг цей автомобіль капітально. Салон аж виблискує. Добре, що "копійку" взяв. Міг би кілька тисяч дозбирати і пригнати машину на євробляхах. Але нащо мені ті проблеми? Ще конфіскують. А до "Жигулів" не причепишся.
Із тиждень тому дзвоню Олександрові. Розпитую, як справи.
– Проблема в мене, – відповідає. – Я ж досі машину не переоформив. Усе тягнув. А вчора власник подзвонив і каже: "Даю два дня. Не переоформишь – пишу заявление в полицию про угон. И расписка не поможет – филькина грамота". Намагався йому пояснити, що зараз із грошима туго. А він ні в яку. Мені не треба, щоб на мене машина була записана, кричить.
– А чим вона йому заважає? – питаю.
– Боїться, що субсидію не дадуть.
Комментарии