Альбом "Земля" на два роки перегнав усе, що робилося в Україні

 

ПО ПІСНІ РОЗБИРАЄ НОВИЙ АЛЬБОМ "ОКЕАНУ ЕЛЬЗИ" ПРОДЮСЕР ОЛЕГ БУРЕНІН. ВОСЬМА СТУДІЙНА ПЛАТІВКА "ЗЕМЛЯ" ГУРТУ ВИЙШЛА 15 ТРАВНЯ

Олег БУРЕНІН, 51 рік, продюсер, теле- й радіоведучийНародився в Києві. Закінчив факультет журналістики столичного Університету імені Шевченка. "1989-го майбутній продюсер "Океану Ельзи" Віталій Клімов привів мене на Держтелерадіо і представив зі словами "Ця людина знає про зарубіжну музику все". Працював на FM-станціях "Промінь", Radio ROKS, "Nostalgie". На телеканалі "Новий" вів авторське ток-шоу "Зона ночі". Зараз – продюсер на "1+1". Захоплюється зарубіжною альтернативною музикою. Любить віскі та рибалити з вудкою в очеретах. Про сімейний стан каже: "Нерозлучений". Має сина, який зіграв янголятко в кліпі "Так просто" Ірини Білик

ІЗ БРИТПОПОМ МИНУЛИХ РОКІВ ВАКАРЧУКУ НЕДОВГО ЗАЛИШАЛОСЬ ДО СТАТУСУ "ГРУПИ ДЛЯ ПРОСУНУТИХ ДІВЧАТ ІЗ ЦИГАРКАМИ". Мене альбоми "Океану Ельзи" не чіпляли давно. Останнє приємне враження мав від платівки "Я на небі був" 2000го. Не розумів, куди може рухатися їхня музика. "Земля" – абсолютно цілісний альбом, в який нарешті додали класичного року. Лідер гурту послухав Led Zeppelin, зібрав професійний склад. З'явився новий гітарист. Із сербом Владіміром Опсеніцою "Океан Ельзи" може вирішувати завдання найвищого рівня. Це розворот у бік цілісної, професійної музики. І комерційно прорахованої.Найчастіше в гурті мінялися гітаристи. Коли йшли Гудімов і Хусточка, це був правильний крок, якщо Вакарчук хотів рухатися в бік комерції. Старі музиканти тяжіли до альтернативної музики. Славко відчув, що стає популярний і не хотів цього упустити. З наступним складом гурт відповідав запитам публіки. "Земля" випереджає їх. Для України альбом – бомбовий, має вибухнути.

1. З НЕЮ

Перша пісня з потужним басом зроблена так, щоб розкачувати стадіони. Багато хто чує соціальний підтекст – там є слова про любов до землі. Мені так не здалося. Чомусь, коли слухав, бачив Шотландію, а не Україну. Вакарчук розуміє, що втратить аудиторію, якщо поставить на гостро соціальні пісні. Такі, як "Веселі, брате, часи настали", де підтекст проти Януковича дуже відчувався. Не треба "стояти розкорякою", як останні роки робив Славко – бути співаком високого рівня і політичним рупором. Він зробив вибір у бік музики і отримав класний результат.

2. СТІНА

Мова, особливо в рок­музиці, ролі не грає. Якщо є енергетика, її можна передати і пташиною. У "Стіні" мушу слухати текст. Тому пісня лишила незрозумілі враження. Слова в ній надто розмиті, відчувається, що дуже особисті.

3. БОДЕГІТА

Одна з небагатьох пісень альбому, що не годиться для окремого синґлу. Починається з блюзу, а потім переходить на зовсім іншу ритміку. Це важко сприймати з першого разу. Пісня має бути рівною. Хоча, після удару по аудиторії композицією "З нею", стопудово публіка вже твоя, натовп заведений і тоді – час цієї пісні. У ній Вакарчуку треба робити паузу, мікрофон у зал і натовп заспіває замість нього "літомохіто". ("Бодегіта" – ресторан у кубинській Гавані, де Ернест Гемінґвей уперше скуштував мохіто. Має філію у Києві. – "Країна"). Приспів повністю знятий із ледзепелінівської Тrampled Under Foot.

4. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Коли побачив назву "Незалежність", подумав – знову політика. А дарма. Виявилась прекрасна балада з чудовим текстом. Пісня написана для дівчат, але є родзинкою диску. В новому альбомі вокал Вакарчука вивели на перший план. Раніше голос звучав рівно з музикою або лише трохи попереду. Тепер Славко – справжній фронтмен, усі його картавості одразу на слуху. Звукорежисер із ними нарочито грається, підкреслює.

5. RENDEZVOUS

Відчувається, що і в цій пісні Вакарчук розповідає дуже особисту історію.

6. СТРІЛЯЙ, 7. ОБІЙМИ

Правильний вибір, що саме ці пісні вийшли синґлами. Коли Віталій Клімов (продюсер гурту. – "Країна") зателефонував мені і спитав: "Знаєш, звідки я тобі дзвоню?", – одразу відповів: "Із Лондона". Бо з якого ще бодуна ти мене набиратимеш і питатимеш таке? Там вони знімали кліпи на ці пісні. Кліпи шикарні. Думаю, це рука Клімова, який повернувся до співпраці з Вакарчуком – робити фірму: дорого, смачно, якісно. Клімов починав із ними, коли вони на початку 1990х намагалися грати щось середнє між арт­роком і гранжем із вкрапленнями британської музики. А диск "Земля" на два роки перегнав усе, що тут робилося. Це надто професійно для цієї країни.

8. КАРАВАН

Альбом записували у Брюсселі. Робили рівень – більше для себе, ніж для слухачів. "Караван" – це відверта цитата: з пісні "цепелінів" Kashmir. Позаторік виходив їхній CDбокс (подарункова збірка всіх альбомів гурту у одній коробці. – "Країна") з відреставрованими записами. Посів перше місце у США. Група з 1970х знову розриває хіт­паради, має мільйонні тиражі.Славко дуже чітко "нюхає" такі речі. Він належить до невеликого кола справжніх українських музикознавців. Якби цитата з класиків у альбомі була одна – це можна було б вважати підсвідомим учинком, або жартом художника. Але в двох піснях – це не випадок. Мені навіть здалося, що для справжнього європейського рівня їм не вистачає аранжувальника Led Zeppelin Джона Пола Джонса й англійської.

9. ДЖУЛЬЄТТА

Класно пішла б третім синґлом. Славко дуже смачно каже "Монтеккі і Капулетті" – уявляю, яке враження це справляє на жінок.

10. НА НЕБІ

Молодим гуртам до Лондона раджу рухатися через Італію. Пограти в ресторанах, зрозуміти, за що б'ють, і після цього пересуватися потроху на північ. "Океан Ельзи" вже готовий для Німеччини. І не для пабів – пахне залами на місць 500. Але треба англійською співати. Хоча який сенс? Вони тут заробляють стільки, скільки в Німеччині не зароблятимуть ніколи.11. ПОРИ РОКУ, 12. КОЛИ НАВКОЛО НІ ДУШІДві останні ліричні пісні перетворилися в одну суцільну завдяки пафосним клавішам, як у Пола Маккартні. Враження таке, що їх створили, аби дописати альбом, бо було ще місце. Не скажеш, що це – халтура. Зараз "Океани" на такому рівні, що навіть коли захочуть – відверто прохідного не зроблять. Пісні нормальні. Але враження, що – дописки, бо на них спадає загальний темп платівки. Вони не те що зайві, вони – скраю.

×