Як би мені не хотілося вірити, що діючий президент України Віктор Янукович не має серед відомих українських громадян реальної підтримки, стан справ показує: це не так. Навіть такий, як Віктор Федорович, заслуговує на коло людей, котрі сприймають його серйозно, щиро поважають. Вони погоджуються з його словами й діями не з потреб чистого кон'юнктурного лизоблюдства, а через віру, що Янукович має якісь погляди, близькі їм.
Готовий скласти перелік відомих громадян України, котрі вважають Віктора Федоровича не просто своїм персональним лідером, а й лідером нашої з вами країни. Причому не всі вони народилися в місті Єнакієвому та загалом у Донецькій області. Не знаю, наскільки думки вказаних нижче публічних осіб важливі та авторитетні для більшості українців. Проте не згадати щирих прихильників Януковича сьогодні було б помилкою – адже цього вимагає об'єктивність.
Отже, якби сьогодні формувалася офіційна група підтримки Віктора Януковича, мета якої – підвести під його діяльність хоч якусь ідеологічну базу, її б очолила Ганна Герман. Ще вісім років тому вона написала про свого кумира книжку, один із варіантів назви якої – "Залізний господар". Працюючи прес-секретарем Януковича в часи президентських виборів 2004-го, Герман так прониклася своїм шефом, що не просто написала оду в прозі, а й видала її власним коштом. Сьогодні Ганна Герман – часом офіційний, але здебільшого – неофіційний речник Януковича, якого називає справедливим та милосердним.
Далі ризикнув би назвати Дмитра Табачника, діючого міністра освіти на науки України. Хоча, не перший погляд, цей чиновник у підтримці всього, чим займається Віктор Федорович, мало чим відрізняється від інших держслужбовців – "регіоналів", про особливе ставлення до Януковича красномовно свідчать не слова Табачника, а його вчинки. Так, минулого року Дмитро Володимирович був єдиним, хто вклонився Віктору Федоровичу нижче пояса під час однієї з офіційних церемоній. Уклінне вітання у феодальні та монархічні часи було досить красномовним, і, як бачимо, залишилося таким.
Письменник Олесь Бузина й журналісти В`ячеслав Піховшек та Олександр Чаленко теж не відстають. Зокрема, під час скандального ефіру програми "Шустер live", де відбувся черговий бенефіс Олега Ляшка, з вуст Бузини прозвучали фрази, на які майже ніхто не звернув уваги. Але їх варто процитувати: "Ви що завгодно можете говорити про Януковича. Але він є справді лідером! Він несе відповідальність за цю країну! Янукович два рази сидів! І Ленін сидів, і Сталін сидів!" Отже, крім того, що для Бузини він – лідер, так іще й визначений у чітко окреслених координатах: не Авраам Лінкольн, наприклад, Уінстон Черчілль або хоча б Кастро й Че Гевара, а творець "червоного терору" Ленін та, винуватий у знищенні мільйонів співвітчизників, Сталін.
Натомість В`ячеслав Піховшек не втомлюється повторяти про свою всебічну підтримку політики Януковича, хоча й жодного разу ще не пояснив, у чому ця політика полягає.
Вторить більш досвідченому колезі, щоправда, на значно нижчому професійному й просто аналітичному рівні, Олександр Чаленко, якого, подібно до Бузини, в Україні давно охрестили "русофілом".
Далі варто назвати Таісію Повалій, відому як Золотий голос України. Справа не в тому, що вона свого часу "співала" за Януковича на виборах. А потім, у часи, коли її концертна активність знизилася нібито через це, Віктор Федорович особисто її захистив та прихистив. Подібне пережили інші артисти. Згадуються Наталя Могилевська та Кузьма Скрябін. Проте ніхто з них не виступав делегатом на з`їзді Партії регіонів минулого року. Більше того: Повалій не просто присвятила свій виступ подякам персонально Януковичу. Виступаючи, співачка просто біля трибуни виконала кніксен – поклон із присіданням, або просто згинанням ніг у колінах. Цей жест означає те ж саме, що поясний поклін Табачника. Кніксен у європейській культурі жінки виконували лише перед королями та членами родин августійших осіб.
Її колега, співак Віктор Павлік, хоч і не кланяється Януковичу, але підтримує його в інший спосіб. Зокрема, артист щиро святкував перемогу Віктора Федоровича в 2010 році просто в виборчому штабі, заспівав із цього приводу пісню Юрія Антонова "Мечта сбывается" і нагадав – він досі не Народний артист України.
Завершить змістовний перелік щирих шанувальників Віктора Федоровича трійця з власне літературного цеху. Поет і громадський діяч Іван Драч на сьогодні є чи не єдиним, хто удостоївся честі ознайомитися з віршами Януковича, написаними тим замолоду. Як член гуманітарної ради при Президенті, Драч не раз у прямому ефірі під час засідань називав Віктора Федоровича не інакше, як "дорогий наш". У цьому його підтримує Дмитро Стус, котрий навіть свого часу пішов далі й заступився за Януковича у відкритому листі до європейських політиків. У ньому назвав заклики до українського президента одуматися й наближатися до утвердження європейських цінностей "тиском"
А замикає цей імпровізований список такий собі Володимир Чередниченко – особа не публічна, проте широко відома як творець "януковичеани": серії книг про Віктора Януковича, у яких той постає дворянином, інтелектуалом вищої проби та інтелігентом, котрий цитує Конфуція.
Чи здатна ця команда об`єднатися довкола Януковича в єдине своєрідне міністерство пропаганди, котре цілком може бути створене – поки що невідомо. Тож залишається перефразувати відоме прислів`я: скажи, кого ти хвалиш, і я скажу, хто ти.
3 
1
Комментарии
82