Із січня збільшилася разова виплата на відкриття власної справи. Середня допомога по області складатиме 10,5 тис. грн. Мінімальна — близько 5 тис. грн.
Торік безробітні в середньому отримували 8,2 тис. грн.
— Розмір допомоги залежить від зарплати на попередньому місці роботи, статті, за якою звільнили людину, — пояснює Людмила Костюковець, спеціаліст Вінницького обласного центру зайнятості. — Допомогу перестали давати наприкінці 2008-го і поновили лише в травні минулого року. Її отримали 484 людини. Більшість успішно влаштувалися і мають власну справу.
55-річна Наталя Білик із Вінниці робить вареники і пельмені на замовлення. На гроші від центру зайнятості придбала тістомісильну машину.
— Цех організувала в одній із кімнат свого будинку, — пояснює. — Від центру зайнятості отримала 12 тисяч гривень, решта витрат поступові. Вареники ліплю вручну. Допомагає сестра і донька. Клієнтів шукала серед сусідів. Спочатку робила на замовлення родичів вареники з картоплею і салом. Тепер роблю з грибами, капустою та пельмені. Щодня маю чотири-п'ять замовлень від 5 до 10 кілограмів вареників. Щодня відкладаю по 30 гривень на начинку, 10 — на муку. Тісто роблю з муки, води і солі. У пельмені додаю яєчний порошок. Вареники з картоплею продаю по 22 гривні за кіло, із капустою по 24, із грибами по 27, а пельмені по 33 гривні. За місяць заробляю 2–3 тисячі гривень.
46-річна Вікторія Міщук зі Жмеринки місяць тому відкрила фотостудію. Робить термінове фото на документи:
— Потрібен був фотоапарат і офіс. Раніше я працювала головним бухгалтером. Власник фірми зменшив мені зарплату. Звільнилася за згодою сторін, стала на облік у центр зайнятості. Запропонували стати підприємцем. Купила фотоапарат "Кенон" за 5,5 тисячі гривень. За власні кошти зняла приміщення для фотостудії, купила принтер і фотопапір. Знайомий позичив світлообладнання. Головне в моєму бізнесі — вигідно розмістити фотостудію. Зараз я працюю у Вінниці неподалік Центрального автовокзалу. Щодня приходять 10–15 клієнтів. Щомісяця маю до 2 тисяч гривень.
35-річна Наталія Лавренюк із Ладижина разову допомогу вклала у вироби з глини. Робить керамічні іграшки, тарілки, глечики.
— Цей бізнес вигідний сезонно. Улітку більше замовлень, а взимку майже нічого немає, — каже Наталія. — Багато їздимо по фестивалях, частково нас підтримує обласний центр народної творчості. Торік замовили розписувати скриню на обласний фестиваль народних майстрів, робили специфічні фігурки. Середньомісячного доходу порахувати не можу, бо він щомісяця різний.
Спочатку треба два роки працювати задарма
Перш ніж отримати разову допомогу, безробітні проходять тижневий курс навчання. Викладачі допомагають скласти бізнес-план і прорахувати витрати.
10 січня в обласному центрі зайнятості завершила навчання чергова група. Чекають в аудиторії, щоб отримати сертифікати. Між собою обговорюють, що робитимуть далі.
— Та то хіба бізнес? — говорить 52-річний Олександр із села Вінницькі Хутори. — Від центру зайнятості я маю отримати лише 3,8 тисячі гривень, бо була мала зарплата. Та й звільнявся за згодою сторін. Писав бізнес-план на вирощування саджанців, остався в повних мінусах. Щоб отримати хоч якийсь прибуток, треба два роки працювати задарма. Та ще й жінку просити, щоб содєржала.
2 
35413
Коментарі
4