Щоб побачити, як оперує молодий професор Микола Пирогов, у петербурзькій Медико-хірургічній академії збиралися повні зали глядачів. Іще не було анестезії, багато людей вмирали просто на операційному столі від больового шоку. Операцію, на яку відводили 20 хв., Пирогов проводив за 1,5–3.
— Не встигли ще й годинника з кишені витягнути, щоб час операції засікти, а він уже показує вирізаний сечовий міхур, — ділилися враженнями присутні.
Професор 26-річний Пирогов запропонував об'єднати хірургію та анатомію і дав їй назву "хірургічна анатомія". Бо доти на операції завжди були присутні і хірург, і анатом. Останній показував, де знаходиться хворий орган, а перший оперував.
Якось Пирогов побачив, як м'ясник розрубує заморожену тушу. Зауважив, що в замороженому стані внутрішні органи не деформуються. І створив "льодову анатомію". А його атлас "Ілюстрована топографічна анатомія розпилів, яка зроблена в трьох вимірах через заморожене людське тіло" вважають попередником теперішньої комп'ютерної томографії. У своєму атласі Микола Пирогов точно відобразив будову внутрішніх органів людини в натуральну величину. Тож хірурги могли робити операції, завдаючи пацієнтам мінімальних травм.
Для перев'язування переломів Пирогов використовував крохмальні марлеві пов'язки. Коли побачив у майстерні знайомого скульптора, як швидко застигає гіпс, став застосовувати цей метод у медицині. Це відтоді лікарі накладають гіпс при переломах.
До Миколи Пирогова зверталися не тільки як до хірурга. Якось до нього прийшов 22-річний чоловік. Мав листа з діагнозом сухоти. Лікарі прогнозували: жити йому не більш як дев'ять місяців. Пирогов прослухав відвідувача й визначив, що в нього захворювання серця, а не туберкульоз.
— Листа, якого з вами мені прислали, збережіть. Адже до старості будете жити, — сказав на прощання.
І справді, той дожив до 73 років. І дав світові таблицю періодичних елементів — це був хімік Дмитро Менделєєв.
Під час Кримської війни до шпиталю несли тіло солдата.
— Куди несете? — не пускав черговий лікар. — Хіба не бачите, що він без голови?
— Не хвилюйтеся, ваше вискоблагородіє, голову позаду несуть. Тут же лікар Пирогов. Він цю голову прив'яже. І наш брат-солдат ще й воювати буде.
У 51 рік Пирогов пішов у відставку. Дізнавшись, що на торги виставлена садиба Вишня під Вінницею, провів аналіз тамтешнього ґрунту. Визначив, що земля плодюча. Вирішив купувати.
Та за всі роки він не зібрав собі статку. Тоді узяв кредит у вінницького банкіра Сруля Берштейна. Маєток обійшовся у 96 тис. руб. Пирогов здавав в оренду частину землі, бо 1200 руб. пенсії у рік хоч і були показною сумою, проте її не вистачало для виплати боргу. За 12 років розрахувався з Берштейном. Загалом маєток був 3333 десятини — 3640 га.
Пирогов лікував місцевих жителів. Ходила легенда про селянина, якому бик розпоров живіт.
— Принесли мене до чудесного доктора, всі кишки — наружу, — начебто розказував хворий. — Він їх зібрав у тазик, пополоскав добряче. Тоді впихнув мені назад і зашив.
1881-го в Російській імперії відзначали 50 років наукової та лікарської діяльності Миколи Пирогова. 80 зарубіжних університетів і наукових товариств надіслали своїх представників на урочистості. Та 71-річний хірург уже був смертельно хворий. Він, затятий курець, на слизовій оболонці піднебіння мав незагойну рану. Вітчизняні і зарубіжні лікарі оглядали його, давали рекомендації, але здоров'я погіршувалося. За 26 днів до смерті хірург сам поставив собі діагноз — ракова виразка слизової оболонки рота.
23 листопада 1881-го Пирогов попросив винести себе на веранду. Почав дивитися на улюблену липову алею, вголос читати Пушкіна:
Дар напрасный, дар случайный.
Жизнь, зачем ты мне дана?
Але раптом збадьорився, усміхнувся. Тоді чітко і твердо вимовив:
— Нет! Жизнь, ты с целью мне дана!
Це були його останні слова. На годиннику було 20.25.
— Прямо перед агонией отца началось лунное затмение, окончившееся сейчас же после развязки, — згадував син Пирогова Володимир.
Хірурга похоронили за два місяця після смерті
Незадовго до смерті Миколи Пирогова петербурзький учений Давид Виводцев прислав йому книжку про бальзамування тіл. Це зацікавило хірурга. І перед смертю дружина Олександра Антонівна написала листа Виводцеву: "Милостивейший государь Давид Ильич. Извините великодушно, если я Вас обеспокою моим печальным известием... Не сочтете ли Вы за труд, когда Господу Богу будет угодно призвать к себе Николая Ивановича, приехать в с. Вишню и набальзамировать его тело, которое я хотела бы сохранить в нетленном виде для меня и потомков".
Виводцев погодився. На четвертий день по смерті хірурга він забальзамував його тіло. Тривала процедура 4 год. При цьому був присутній священик. Лікар залишив внутрішні органи та мозок. Лише через два надрізи в сонній артерії та паху випустив усю кров.
Дружина Пирогова Олександра Бістром за 200 руб. сріблом викупила територію на сільському кладовищі біля маєтку. Там побудували склеп і 24 січня 1882 року — за два місяці по смерті хірурга — домовину із забальзамованим тілом поставили на постамент. Там вона й досі.
1885-го над склепом звели церкву Миколи Чудотворця. 1945 року вчені, які доглядали тіло Леніна, провели першу ребальзамацію Пирогова. 9 вересня 1947-го на території садиби відкрили музейний комплекс. Того дня відзначали 100-річний ювілей, коли хірург уперше застосував ефірний наркоз на полі бою. Наступні ребальзамації були 1979, 1988, 1994 та 2000 років. Тепер при музеї є спеціальна лабораторія для періодичних ребальзамацій.
За 129 років після смерті Пирогова був один випадок вандалізму його поховання. Наприкінці 1920-х у склеп залізли грабіжники. Розбили скляну кришку домовини, вкрали шпагу хірурга й натільний хрест.
1810, 25 листопада — Микола Пирогов народився у Москві в сім'ї військового скарбника Івана Івановича Пирогова. Був 13-ю дитиною з 14, але вижили тільки шестеро. З дитинства "лікував" усіх домочадців
1824 — стає студентом медичного факультету Московського університету. Для цього батько домовляється з писарем, щоб додали два роки у метричне свідоцтво: поступати у вузи дозволяли із 16 років. 1832-го захищає докторську дисертацію на тему "Перев'язування судин". До нього тільки раз робили операцію з перев'язування аорти, але пацієнт помер. У Пирогова вижили всі 10
1840 — очолив кафедру хірургії Медико-хірургічної академії у Санкт-Петербурзі. 1842-го одружується з 20-річною Катериною Березіною. За чотири роки вона помирає під час пологів. Залишає йому двох синів. Пирогов півроку не може взяти до рук скальпеля
1847 — їде в Чечню, на Кавказьку війну. Там уперше проводить операцію із застосуванням ефірного наркозу в польових умовах
1850 — одружується з 24-річною баронесою Олександрою Бістром. У цьому шлюбі дітей не мав
1855 — під час Кримської війни стає головним хірургом Севастополя, який був в облозі англо-французьких військ. Уперше проводить сортування поранених. Невідкладну допомогу надавали передусім тяжко пораненим — у польових умовах. Решту поранених евакуювали в глиб фронту. А інфекційних хворих розміщували окремо
1861 — переїжджає із сім'єю у маєток Вишня під Вінницею. Там організовує клініку й відкриває аптеку. Бідняків приймає безкоштовно
1881, 5 грудня — помирає від раку верхньої щелепи
5 
35413
Коментарі
7