"Львів відмовився від кондукторів, — каже начальник Вінницького трамвайно-тролейбусного управління Володимир Бугайчук. — За минулий місяць їхнє управління принесло в бюджет підприємства 1 мільйон 600 тисяч гривень. А ми щомісяця маємо близько 3 мільйонів. Треті по Україні за кількістю пасажироперевезень".
У диспетчерському пункті на кінцевій зупинці Вишеньки збираються кондуктори. Троє сьогодні у резерві. Вони сидітимуть на випадок, якщо хтось із основного складу не зможе вийти. За годину очікування їм платять 6,74 грн. Інші переодягаються на зміну. Повнувата жінка на теплий светр під шию одягає ще один, зверху стару куртку на синтепоні, потім синю жилетку кондуктора.
Біля дерев"яної стійки навпроти каси кондуктори, в яких закінчилася зміна, рахують гроші. На невеликі металеві підноси складають копійки у купки по гривні, купюри окремо.
— Галю, що з руками, що з губами? — гукає начальник маршруту Людмила Судома до чорнявої жінки у довгій чорній куртці. Її руки і губи обвітрилися, на них видно криваві рани.
— Ой, Люда, мороз, всьо мороз. Ноги замотала бумагою, а воно всьо промокло.
Виставляє з-під куртки ногу, ставить її на п"ятку. Дерматинові чобітки промокли і потріскалися. Підходить до стійки, виймає із сумки мазь календули, мастить руки.
— Дівчата, дайте хтось копійок, бо взяла мазь на хрестик в аптеці, а заплатити нема чим, — звертається до колег. — Людочка, став мене завтра знову в наряд, бо кінець місяця, треба план робити.
Не слинь пальчики, коли даєш білетики, там купа мікробів і на грошах тоже
Людмила Судома запрошує до свого кабінету.
— Основна ваша задача — обілечувати пасажирів, — пояснює. — Попереджаємо, не вступайте ні з ким у сварку, нікого не виховуйте. Не хочуть платити, відійдіть, ви ту гривню і так заробите. А здоров"я можете втратити. У нас були випадки, коли кондукторів били, кусали. Займіть у салоні тролейбуса стійке положення і тримайтеся за поручні. Якось на конечній зупинці водій розвертався, кондуктор не втрималася, вдарилася головою. Будьте обережні, коли сходите, підніжки слизькі. Нещодавно кондуктор ішла до диспетчерського пункту, послизнулася і вивихнула ногу.
Шестигодинна зміна по маршруту N10 Вишенька–Чехова починається о 14.18, план — 292 грн. Пасажирів мало, є вільні місця. Третина з тих, хто заходить, — пільговики. Інші розраховуються самі, тримаючи гроші наготові. Білява дівчина перед виходом простягає назад квиток. Коли чує відмову, округлює очі. Хлопець у шкіряній куртці дає дві гривні, від квитка відмовляється. До кінця зміни назбиралося зайвих 15 грн.
— Дєвочка, іди сюди, — гукає чоловік у довгому пальті. — Не слинь пальчики, коли даєш білетики, там купа мікробів і на грошах тоже.
Із 17.00 до 18.00 — година пік. Квитки купляють добре, але важко проштовхнутися крізь натовп. Не всі пасажири встигають придбати.
— Шоколадку хочете? — питає підліток у чорній короткій куртці.
Хлопець відламує кілька кубиків плитки, після чого розраховується за проїзд.
— Ой, яка гарнюня дівчина, — чоловік у коричневій шкіряній куртці дає гривню і загороджує прохід. — Не візьму білетика, поки не дасте номер телефону.
На задні двері заходять двоє нетверезих чоловіків.
— Ми одну остановочку, платити не будемо, — заявляють.
О 21.00 в касі тролейбусного депо здають виручку п"ятеро кондукторів.
— Господи, дитино, ти нащо стільки копійок назбирала, — підходить білява жіночка. — Їх треба віддавати зразу. Оце тако: дають тобі п"ять рублів, а ти решту копійками віддаєш. Не хочуть брати? Тицьнула в руки і пішла далі.
— 17 хвилин у пробці стояли, — зітхає сива невисока жінка. — З графіку збилися, план не зробила.
Кондукторське обслуговування у вінницькому міському транспорті ввели 1996 року.
— Кожного дня по 50 чоловік приходило, такі черги стояли, — пригадує Ірина Редько, 41 рік, начальник відділу кадрів трамвайно-тролейбусного управління. — Текучка була років п"ять, а потім усе заспокоїлося. Люди приходили напливами: закрили якийсь завод — хвиля людей, закрили інший — знову наплив. У нас всякі працювали. Пам"ятаю, була жіночка, начальник цеху, з вищою освітою. Така умніца: і план робила, і до пасажирів привітна. Вона у нас шість років пропрацювала, потім іншу роботу знайшла.
Середній вік кондукторів тролейбуса 46 років, трамвая — 43. Переважно це жінки.
— Чоловіки рідко у нас затримуються, — каже Ірина Редько. — Приходять від безвиході, потім знаходять іншу роботу і йдуть. Найкраще на посаді кондуктора вживаються працівники торгівлі. Вони привикли стояти на ногах, швидко рахувати гроші і працювати з людьми. Приходять молоді жінки, років 35–40, які рано вийшли заміж, просиділи в декреті, а освіти не мають. Побільшало жінок із села, такого раніше не було. І молодих дівчат, і одружених, які закривають хату у селі і їдуть в місто. Чоловік знаходить одну роботу, жінка іншу, дитина вчиться.
Особливих вимог до претендентів на посаду кондуктора немає.
— Дивимося у трудову книжку. Якщо немає звільнень за статтями, беремо на роботу. Легше працювати людям із почуттям гумору, які не беруть близько до серця неприємні ситуації.
Стільки гривень в середньому заробляє кондуктор на місяць. Заробітна плата залежить від виконання плану. При 100-відсотковому нараховують 17% від зібраної суми та премію. Якщо план не зроблений, лише 11%. У трамваї план виконати легше, але відсоток від зібраної суми менший.
Вартість проїзду у трамваях і тролейбусах — 1 грн.
Раїсу Пясецьку вкусила за руку пасажирка
У трамвайно-тролейбусному управлінні ведуть статистику нещасних випадків, що трапилися із кондукторами та водіями. За десять років зафіксували 48 випадків.
Олену Матюхіну пасажир ударив в обличчя, зламав ніс. П"яні у тролейбусі напали на кондуктора Наталію Білоножкіну і вивихнули плече. Сергієві Пилипенку п"яний у трамваї зламав руку. Олександру Джозі — порвав праву щоку. Павла Пуришкіна побив пасажир за те, що попросив його звільнити двері для закриття. Невідомий натиснув кнопку екстреного гальмування. Інший пасажир, щоб не впасти, схопився за кондуктора Наталю Вечірко. Жінка упала і забила грудну клітку. На кінцевій зупинці "Барське шосе" один із пасажирів вихопив у кондуктора сумку з проїзними талонами та грошима. Через вимогу кондуктора Раїси Пясецької оплатити проїзд її вкусили за руку. Надія Мазур допомагала підвестися жінці, яка впала у салоні. За це її вдарив по шиї чоловік, що був з пасажиркою. Галині Клеменчук показали липове посвідчення. Кондукторка сказала оплатити проїзд, жінка її облаяла і кілька разів ударила по голові та обличчю.
5 
35413
Коментарі
2