Хто проти Януковича у Луцьку?

Всеукраїнська акція " Україна проти Януковича" набирає своїх обертів  і в Луцьку. Це й не дивно, Арсеній Яценюк заразився фронтацією змін всієї України, і в першу чергу це стало відчутно  на Заході. Не варто пояснювати, чому саме на Заході, але витоки даних висловлювань приведуть нас до попередніх виборів президента, на яких нова, ще до цього часу маловідома політична сила " Фронт змін" зуміла відстояти своє право на першість у політичному світі  України  в майбутньому. І ось, Луцьк вже другий тиждень чи то потерпає чи то навпаки оживає від  так званої " ідеї-фікс" Арсенія, яка ,мабуть , має право на існування, та от чи забезпечене їй право на довгоочікуваний результат, не знає ніхто!

Замінити в нашій державі "сіль на цукор" не так вже й просто!  Всеукраїнська акція , підтримана і іншими політичними партіями( " Свобода" з Тягнибоком та " Батьківщина" із подихом ув'язненої Юлії Тимошенко), стрімко проростає в український грунт! Вже два тижні Луцьк тяготіє від напливу підписів проти діючого президента та його уряду, але  найбільше місто здригається від тих суперечок, що виникають між прихильниками та опонентами Віктора Януковича!Пересічні люди, поспішаючи хто куди, не звертають  уваги на суть всеукраїнської акції, зводячи все до особистих переживань, і насправді не до кінця розуміють суть цієї " гри на публіку". Хоча значна частина цікавиться полічними процесами в Україні і розуміє необхідність проведення всеукраїнської акції.

Зазвичай люди  спримають все, що їм говорять, на віру, і, мабуть, в цьому вся наша проблема!

Якщо уважно придивитися до брошурки, то можна розгледіти все те, що так накипіло в українського народу на душі! Але це лише на перший погляд! Насправді ж будь-яка політична акція, передвиборча агітація та пропаганда - це все лиш частина передвиборчих технологій, що передбачає цілу систему маніпуляцій та способів впливу на маси.

Отак вже не перший день активно виконуючи чорну роботу, я спостерігала за людьми, що проходили мимо. В центрі міста, біля драм - театру кожного дня були невеликі скупчення людей, які неспокійно придивялялися до намету, намагаючись знайти в моїх діях якийсь прихований зміст! Та от не було що приховувати! Я всього лиш виконавець. І тим більше, що за своїми політичними переконаннями, як би це не звучало затято та реакційно, також не є прибічником політичної лінії Віктора Януковича.

Вже майже біля четвертої години дня, двадцятого жовтня, підійшла до мене старша жінка і спокійно взявши у руки брошуру, уважно вивчала кожну літеру, а потім мовила до мене; " І що ж ви будуєте?" Вільну Україну? Вже двадцять років? Я була свого часу дисиденткою і не раз від цього могла б відректися! Але я не відреклася! Під дулом пістолета я залишалася тією ж дисиденткою!"

Ці слова мене змусили задуматися….Над чим і для чого?

"Двадцять років ми чекаємо! – знову розпочала жінка.- Ми будуємо….І чекаємо! Поклавши одну цеглину в рік, за наступних п'ять розкрадають всі раніше покладені. А ми надіємось або ж тепер безнадіємось! Так, після Майдану у 2004 році багато хто безнадіється! Але ж це зовсім не провина наша, і варто це зрозуміти! Народ обирає владу із того ж народу, а не влада обирає нас! А отже, такий у нас народ! Неквапливим помахом руки жінка поставила свій підпис і пішла по  своїх справах як і більшість!

Мирна акція викликала чимало емоцій серед громадян. Дехто згадував події дев'яносто першого року і не міг зрозуміти такого дивного розвитку подій сьогодні!

Та поступово різні настрої сред населення стихали і до п'ятої години вечора на площі було не так людно,  як о другій чи третій годині дня.

Добіг  до кінця ще один день всеукраїнської акції " Україна проти Януковича" .

День, присвячений свободі слова та думки,  що звучала із глибини душі всіх тих обурених та зневірених людей, які мали свої ідеали, а тепер їхні ідеали замінили повсякденні невирішені проблеми та клопоти, які врізаються із різних сторін, не прибавляючи нам рішучості у прийнятті рішень!