"Трубадур"
Розповіла подружкам вульгарний анекдот про "Старих львівських естетів". Як стареньку інтелігентку із сином не пустили в оперету. Ми з дівчатами посміялися та згадали, що жодного разу самі там не бували. На вихідні вирішили поїхати до Одеси. У Вінниці, де живемо, оперного театру немає.
У день, коли прибули до південної Пальміри, в демонстрували виставу "Трубадур". Ми взяли найкращі місця у партері. Сьомий ряд по центру сцени. Озираємося навкруги, всі місця у три яруси зайняті. Залом блукають аромати дорогих парфумів. Попереду доноситься "Шанель №5"від бабусі у капелюшку з вуалюю та песцем на плечах. Місцева колоритна інтелігенція, розчулено посміхаємося. Раптом звучить третій дзвоник, нагадування про початок. Українською, російською та англійською мовами просять вимкнути мобільні та не фотографувати під час дії. Затаївши подих спостерігаємо за підняттям бордової завіси розшитої золотими нитками. Виходять актори у красивих дорогих костюмах.
Співають італійською. Гарно співають, але нічого не розуміємо. Помічаємо електронний екран високо над сценою. Транслюють переклад на українській. За хвилин п'ять у кожної болять очі. Дуже важко читати текст та дивитися на сцену. Так ще просиділи півтори години. Стільки тривала перша дія. Ледь дочекалися антракту.
- Ну що, у буфет! Поп'ємо кави, - пропонує Олена.
Замовляти каву передумали одразу, як подивилися на цінники: 40 гривень за "еспресо", стільки ж за бутерброд та 30 гривень за маленьку водичку. Підрахували, за ці гроші, якщо ще додати, можна повечеряти.
- Може, підемо? Все подобається, інтер'єр, актори, оркестр... Що таке опера, ми вже знаємо, - кажу я, дівчата кивають у відповідь.
Перед виходом вирішуємо пофотографуватися у балконі третього поверху. Пощастило, знайшли порожній.
- Більше нікого не буде, за вами можна закривати, - раптом заходить працівниця театру. А ми з таким стверджувальним видом махаємо головами. Мовляв, так, можна.
Вирішуємо посидіти тут, поки не з'явилися справжні глядачі, що сюди купували білети. Вони так і не прийшли. Хоч на третьому поверсі було набагато зручніше читати переклад, було видно оркестр. Мабуть, не оцінили оперу.
