Місце Малюка вільне. Хто переможе - Єрмак чи здоровий глузд?
Президент Зеленський таки звільнив Василя Малюка з посади голови СБУ. Попри його шалені й результативні спецоперації в глибокому російському тилу. Т.в.о. керівника Служби був призначений Євгеній Хмара, хоча на цю ж посаду президент розглядає і єрмаківську креатуру Поклада. А ще - Зеленський закріпив за собою право призначати виконувачів обов'язків голови СБУ на час воєнного стану. Що відбувається?
Що буде з СБУ після Малюка? Важливо, хто буде його наступником.
Одна справа, якщо СБУ очолить молодий і бойовий офіцер - генерал-майор Євгеній Хмара, який керує ЦСО "А". Він виріс на російсько-українській війні й сам планував сміливі операції. Інша, - якщо здійсниться давня мрія Єрмака запхнути свою креатуру Олександра Поклада на очільника СБУ.
Чи будуть нас радувати нові "Павутини" та яскраві обшуки московських попів за епохи доброго знайомого проросійського газового олігарха Дмитра Фірташа - далеко не факт. Тут би не повернутись до інвазії ФСБ, якої було ох як багато за епохи Баканова, і яка стала першопричиною того, що Росія легко взяла шматки цілих регіонів без особливих зусиль.
Президенту важливо мати димову завісу для безпечного відходу і для того, щоб колись до нього не прийшли на поріг СБУ та ДБР...
Зеленський дуже прагне виплутатися з війни й принести на блюдці шлунковій аудиторії власної новорічної промови якийсь мир. Не якісний, не довготривалий, а хоч якийсь. Президенту важливо мати димову завісу для безпечного відходу і для того, щоб колись до нього не прийшли на поріг СБУ та ДБР - коли президентства уже не буде, а імунітет воєнного часу розтане, як сніг. Заради примари цього миру - Стефанчук та Арахамія тягнуть пропозиції референдуму, де сам український народ має підписати кровʼю чи то лайт-капітуляцію, чи то торговельну угоду, де Україна може стати призом.
А сам Зеленський ладен кинути в смітник власні козирі - полювання на російський флот, випалювання російської оборонки та НПЗ глибоко в тилу Росії, бо десь в Маямі хтось комусь передав через Віткофа, що треба бути гнучкішими й не злити дідуся Путіна. Війни такого штибу, як у нас, виграють армії та професіонали на чолі силового блоку. Президент Зеленський в першій половині свого терміну грався і в дипломатичну поступливість і старався не злити Москву, аби та не ескалювала. Ця гра вартувала нам часу, фахових людей - і врешті обернулась трагедією гігантського масштабу.
Коментарі