Основна емоція - розчарування. Влада мародерів підвела українців

Знання, що під час війни представники найвищої владної верхівки займаються мародерством, та ще й діляться награбованим із Москвою - зневірює. Особливо - коли крадуть на тих, хто нас захищає, на ЗСУ. Коли знаєш, що кожна вкрадена гривня - коштує життів наших солдатів і мирних українців. Що далі?

Є у мене давній друг, соратник по боротьбі за Незалежність, один із засновників НРУ у моєму районі. Колишній учитель з першого дня повномасштабного вторгнення зі своєї майже мізерної пенсії щомісяця переказує певну суму на підтримку ЗСУ. Усі квитанції складає в папку і зберігає як доказ. Слово "доказ" я вжив тут не випадково, бо частина квитанцій таки є доказом злочину, який ще не вийшов у публічну площину та став підставою для розчарування мого друга.

Справа в тому, що якогось дня уже 2023 року чоловік вирішив переглянути квитанції і скоріше відчув, ніж побачив, що тут щось не так. Певно, якісь цифри викликали підозру. І він перевірив. Виявилося, що його гроші ішли зовсім на інший рахунок, ніж було вказано у рекламі, яка і спонукала його переказувати гроші армії. А переказував він їх кожного разу через Укрпошту. Тож пішов одразу до керівника відділення у селищі.

Директорка пошти одразу зняла із себе підозри, бо рахунок підтримка армії уведений у систему і вискакує автоматично. Тоді мій друг пішов до начальника районної СБУ. Той зацікавився, прийняв заяву і зняв копії із квитанцій. Чи зловили когось за руку, чи покарали когось за цю аферу - невідомо. Як і невідомо те, чи була це афера масштабу Закарпаття, чи всієї України. Звісно, про те, скільки грошей було вкрадено у наших воїнів, ми теж нічого не знаємо. СБУ не зобов'язана доповідати. Але людей, які переказували гроші на армію через Укрпошту - навіть у нашому селищі таки багато.

Я досить часто спілкуюся з цим чоловіком і він ділиться зі мною переважно своїми розчаруваннями. Тобто, він висловлює мені те, про що думає дуже багато українців, але до пори мовчать. Ненависть чоловіка до нинішньої влади така велика, як і його любов до України. Попри все, він продовжує підтримувати армію. А дивитися є на що, і підстав для розчарувань більш ніж достатньо.

Чи не кожні 4-6 місяців у країні виникає скандал, який виходить далеко за наші кордони. І кожен скандал висвітлює чи то корупційні схеми, чи то кількість мільйонів доларів, що їх украли чиновники і вивезли та вивели на свої рахунки у світових банках, чи то безсилість нашої правоохоронної системи, яка з цього приводу тільки розводить руками. Не встигло суспільство заспокоїтися після вбивства мафіозника із дипломом юриста (юриста диявола) Андрія Портнова, не встигло сприйняти та уявити ті величезні суми, які він "заробив", розставляючи своїх людей на ключові посади у судах, як тут - новий скандал зі спробою ліквідувати НАБУ. Бо саме воно заважає владі монополізувати державу.

Якщо скласти всі ці скандали в один ряд, якщо підрахувати хоч приблизно ті мільярди доларів, які вивезли наші чиновники та політики лише за роки війни, то ця сума у багато разів перевершить бюджет України і буде у кілька разів більшою за сумарну допомогу, яку надали наші закордонні партнери Україні за увесь час з 2014 року. Не дивно, що Орбан після втечі Міндіча та оголошення у пресі лише часткового списку причетних до злочинів високопосаловців від Слуг народу, заявив: "Давати Україні допомогу - це як дати алкоголіку ще один ящик горілки".

Частина європейських політиків, зокрема у Польщі, Словаччині, Австрії починають зважати на слова угорського прем'єра. Бо таких масштабів корупції (мародерства), та ще і під час війни, не було ніде у світі. А пенсіонери продовжують переказувати гроші на армію. Хоча їхня кількість поступово зменшується. І не тільки тому, що вони вимирають.

Мій друг належить до принципових українців. Він ніколи не міняв партію, не голосував за кравчуків-медведчуків-януковичів-бойків, за партії та блоки, що їх підтримувала та фінансувала Московія. Він має аналітичний склад розуму і дуже добре розуміється на політиці. Саме тому - завжди в опозиції. Єдиний президент, що вартував підтримки досвідченого рухівця - Ющенко.

Таких людей влада не просто не любить - люто ненавидить. Бо вони "плутаються під ногами" і говорять правду. Вони не вірять Єдиним новинам, усе піддають сумнівам та відчувають коли їх намагаються зомбувати. Державними нагородами та званнями за всі роки до Дня Незалежності нагороджували колишніх чиновників та відвертих покидьків, але ніколи не патріотів, що ризикували свободою та життям, виборюючи ту саму Незалежність. Мені здається, що влада воліла би виселити всіх ветеранів визвольних змагань та щирих патріотів, всіх незалежних журналістів на Соловки, але це вже неможливо. Бо таких, як мій друг, таки мільйони.

А ще тому, що ні страху викриття своїх злочинів, ні страху Божого корупціонери, махінатори, мародери та зрадники не мають. Натомість - мають прикриття в ОП та необмежені можливості. І хоча вони знають пісню Степана Гіги про те, що труна кишень не має, знання про кишені дітей, родичів та коханок переважує. І грає роль віра у можливість вчасно втекти. Як Тимур Міндіч.

Влада дає підстави саме для такої зневіри в Перемогу. Бо за тиждень після початку скандалу в Україні не відбулося нічого, що би позбавляло віри в безкарність високопосадових злочинців і нічого такого, що би давало можливість громадянам позбутися відчуття розчарування та зневіри. Навпаки. Чорний, не сірий, а саме чорний кардинал Єрмак почав шукати крайніх, панічно вибирати потенційних цапів відбувайлів, на яких можна буде списати всі гріхи. На таку роль він пропонує Буданова, який йому непідвладний, та Коломойського, який уже три роки сидить у СІЗО. Було би смішно, якби не було так гірко.

Крім цього, колишній міністр оборони а нинішній секретар РНБО Рустем Умєров виїхав у дивне відрядження у Стамбул, але раптом опинився у США. Виявляється, що він громадянин Америки і Україна до нього претензій мати не може. Хоча те, як він виїхав, свідчить про нові майбутні скандали, які стосуватимуться вже оборонки.

Українською православною церквою керують у нас громадяни Росії, колишній міністр оборони - громадянин Америки, володар половини акцій "Кварталу-95" та відсмоктувач "Енергоатому" Міндіч - громадянин Ізраїлю… Заступник мера Ужгорода має паспорт Угорщини… Список можна продовжувати. Ось для чого Слугам народу потрібен був закон про подвійне громадянство.

Цікаво: громадяни яких ще країн керують Україною? І які ще викриття та розчарування чекають на нас?

Gazeta.ua