Тільки без паніки: план капітуляції не розглядається

Мережу лихоманить від вкидів щодо розробки рамкової угоди між Віткофом і Дмитрієвим (США та Росія) без участі України та європейських партнерів. Зрозуміло, що цей документ враховує інтереси країни-агресорки та Трампа - а для України є вбивчим. Однак - президент України вже відмовився від зустрічі з Віткофом та обговорення цієї маячні. Тож лягати в помиральну яму рано. Спостерігаємо - і допомагаємо ЗСУ

Факт, що Зеленський, який сьогодні нічого не робить у зовнішній політиці без узгодження з європейцями, відмовився зустрічатися з Віткофом, свідчить, що план Віткофа не є на цьому етапі планом Трампа й не варто сприймати його як остаточний ультиматум американців, за яким - припинення підтримки й інші негаразди.

Обговорювати план серйозно наразі не варто, зокрема, тому, що з усіх витоків поки що не зрозуміло, яким чином Україні будуть надані гарантії безпеки в післявоєнний період. Якщо памʼятаєте, для мене тут є одна гарантія: 30 мільярдів доларів від союзників на рік на ЗСУ (зброєю, навчанням, розвідувальною інформацією тощо). Все решта, включно з НАТО, на цьому етапі - ілюзія.

Факт, що москалі погодилися на 400 тисяч чисельності ЗСУ (порівняйте з 60 тисячами в Стамбулі) - позитивний. І доводить, що на певні компроміси Путін, вірогідно, готовий. А ось пункт про далекобійні ракети абсолютно категорично неприйнятний і предметом торгу бути не може. Як і низка інших.

Ще одна погана новина - оголошення Келлога про скору відставку. Думаю, це реакція на віткофівський план і його намір самому зустрітися з Зеленським. Хочу сподіватися, що Трамп відставки не прийме. Підсумовуючи: не панікуємо, спостерігаємо й аналізуємо.

Оригінал