Справедливості нема? Міндічгейт поглибив прірву між владою й народом

Скандал довкола Банкової не вщухає. Влада всіма силами намагається робити вигляд, що це не про них, тим часом нові й нові прізвища в "плівках Міндіча" показують, наскілька прогнилим і корумпованим виявилося найближче оточення президента. А що українці? Як їм пережити цей нескінченний карнавал розкрадань?

Плівки "Міндіча-Чернишова", відбілювальна кампанія і блискавичний порятунок двох пакувальниць конвертів Люди та Лесі - ще більше загострює розриви між верхівкою та суспільством. І це погано, бо вся соціологія уже рік точно показує, наскільки гостро виріс запит на справедливість. Спробувала описати найбільшу помилку пана Зеленського, яку варто фіксити терміново, аби не було гірше йому і нам усім.

"Єдина застава, на яку люди змогли скинутись самостійно - це 393 тисяч гривень для полковника та льотчика із Кропивницького Руслана Розенберга, якого майже рік тягали у справі ДБР за незрозумілими підставами. Тоді волонтери та небайдужі громадяни скинулись гривнею на заставу аби військовий міг… далі літати на бойові вильоти.

Це та несправедливість, яка зжирає і вбиває. Бо коли своїм "маленьким Людам із бек-офісу" можна все - інших принижують і роблять усе, аби людина не могла захищати країну належним чином. Кожен, хто пройшов хоч одне Печерське судилище - каже, що більшої публічної наруги годі було чекати. Тож це той гачок, на якому нинішні очільники тримають професійних, поміркованих і некорумпованих.

Кейс Зеленського, його товаришів та відбілювальна кампанія, де головні тези - "не чіпайте президента", "нами керує зовнішнє управління" та "а ви перевірте, з ким сплять інші опозиціонери" - показують глибину дна, в якому ми опинились. І воно таке: президент, який прийшов до влади на лозунгах справедливості - лишає Україну з бардачком та рамою, як у своєму відомому скетчі. Тоді, багато років тому - то було шалено смішно. Утім, Міндічгейт чітко демонструє, що війна далеко не запобіжник від особистого збагачення. І точно не привід для того, аби красти хоч трохи із совістю.

Зараз у кінотеатрах йде премʼєра нашумілої стрічки "Нюрнберг" про процес над Германом Ґерінгом та іншими топнацистами, які відправляли людей до концентраційних таборів та промивали мізки німцям ядерною пропагандою. Так от - зали набиті повністю глядачами різного віку навіть у відносно незручні сеанси. Чому так? В українців є величезний запит на справедливість, на те, що ті, хто їх кривдив - отримає заслужене покарання. І так, хотілось би, щоб на нашому Нюрнбергу судили Росію. Утім, ближнє коло Зеленського робить усе, аби в критичний момент світова спільнота менше обговорювала покарання для Путіна і російські репарації, а смакувала гори кешу і золоті унітази в апартаментах Міндіча.

Війна не списує крадіжки та брехню. Війна точно не пробачить корупцію у сфері енергетики та оборони - тих сферах, від яких напряму залежить, наскільки глибоко влізе Росія, і які умови перемирʼя нам можуть навʼязати. І нарешті війна спитає Зеленського в лоб: "Що ти робив сьогодні, щоби завтра таки настало?"

Президента, який так любить оплески й рейтинги довіри - можна привітати. Він зробив усе, аби ті, хто купував подушки з його портретом і рвав майку - зараз плювались і жалкували, що поставили хрестик "за Зе".

Оригінал