Наші 1920-ті: у пошуках втраченої музики
Знищені, розстріляні, витерті з пам'яті на десятки років - вони повертаються. Українські письменники 20-30-х років минулого століття могли перебувати в різних ідеологічних таборах, однак зрештою - опинилися в одному "таборі смерті" радянської влади. Читаймо, осмислюймо й переосмислюймо - щоб не повторювати помилок столітньої давнини. Та й просто - заради насолоди від якісної літератури
Видавництво "Урбіно" видало серію прецікавих книжок про харківські 1920-1930-ті. Зокрема, "харківські" есеї Шевельова, прозу Панча та Смолича в оригінальних редакціях. Приємно, що "наші 20-ті" далі не вичерпуються, доповнюються і набувають глибини та стереоскопічності.
Актуальність ця, що пробивається через десятиліття кривавої української історії і все ніяк не зникає, печалить, але і тішить: все ж таки хочеться сподіватись, що ми рухаємось не по колу...
Приємно, що видавці не обмежуються вже повсюдними Підмогильним, Домонтовичем та Багряним (дуже їх люблю, тож це не закид), а й пробують подавати щоразу щось нове та несподіване. Та навіть якщо і сподіване - приємно перечитувати блискучі есеї Шевельова про памфлети Хвильового: звучать вони гостро, посутньо і надзвичайно актуально. Актуальність ця, що пробивається через десятиліття кривавої української історії і все ніяк не зникає, печалить, але і тішить: все ж таки хочеться сподіватись, що ми рухаємось не по колу, а по спіралі, назавжди віддаляючись "від фараона".
Дві цитати:
"Пристрасний мисливець у житті, Хвильовий був мисливцем також у своїй полеміці й знаходив спеціальну насолоду в переслідуванні об'єкта своєї полеміки, часом у грі з ним, неминуче його жертвою, але не меншою мірою й грі з читачем".
"І прихильники того погляду, що Хвильовий був комуністом, і прихильники того погляду, що він був націоналістом, утратили розуміння музики. Тим часом у політиці напевне можна знайти кращих учителів від Хвильового. Але не шкодило б повчитися в нього і в його тоді живих, а тепер мертвих однодумців того, що я тут умовно назвав музикою. Зрештою, - за Тичиною. Хвильовий сам формулював це інакше. Він писав: "А в потопі були (пам'ятаєте) голуби". Чи пам'ятаємо цих голубів?"
Одне слово - читайте і перечитуйте українське.
Коментарі