Залужний, як він є: 10 уроків від Залізного Генерала

Багатьох схвилювала фотосесія колишнього Головнокомандувача, а нині посла України у Великій Британії Валерія Залужного. Багато хто закидають йому зайвий гламур і розслабленість, поки його солдати не змикають очей в окопах, тримаючи захист України. Але давайте згадаємо - чи зі своєї волі Головнокомандувач залишив пост і чи він мав вибір у цьому питанні? Чи влада дослухалася до його думок - чи діяла всупереч на кожному етапі? Зрештою, що він думає про нашу боротьбу зараз?

Перший розумний генерал. Людяний. Совісний, як колись говорили про таких людей у моєму далекому дитинстві. З емоційним інтелектом. Той, хто продемонстрував іншу якість військового, наділеного владою. Ким захоплювалась країна і кому вірили люди. А це дуже цінно і важливо - вірити у темні і страшні часи. Головний дорослий у країні, яка не була готова до війни.

Той, хто першим і єдиним у країні говорив правду і про мобілізацію, і про стан справ, і про війну. Хто не міг подобатися тому, хто його призначив на найвищу військову посаду. Бо раптом рейтинги генерала почали зашкалювати. Він став популярним, зрозумілим і своїм. Він став героєм міфів і легенд. Таке не прощають. Тут, у нас, в нашій воюючій країні, з нашим Верховним.

Дивна загибель помічника. Дивна відставка. Дивне нагородження - виглядало, як спроба відкупитися. Швидке погодження на посаду посла. Кажуть, на прохання британців. Які, певне, не лише розуміли цінність генерала, але і знали про певні загрози для його безпеки. Залізний генерал. Залужний. Валерій Федорович.

Vogue опублікував колонку Валерія Залужного з його фотографіями. Так, зʼявились уїдливі дописи у відповідь. Ну, це ж святе - звинувачувати. Схуд, спортзал, багато фоточок із дружиною, обіймався з Зеленським, тепер мовчить, йому райтери пишуть тексти. Що ще я пропустила?

Інформаційна машина не відпочиває жодного дня. От про фоточки з дружиною хотіла б сказати окремо. Мова тіла - вона така, що не обманює. Як би ви не старались. Тому там все добре, і не лише на фоточках. Передивіться світлини наших сучасних політиків, де вони з дружинами. Є винятки, звісно. Але, запевняю, ви точно зрозумієте, про що я. Так от, про колонку журналу Vogue. Її варто прочитати. Вона - щира і відверта. З сенсами і застереженнями.

Я залишу тут 10 уроків від генерала Залужного:

Урок 1

"Ми не дали себе обдурити. Бо саме ми є народ і є держава. Ми не дали себе знищити холодної ночі 24 лютого 2022 року - і тому ми досі існуємо й боремося. Це зробила не абстрактна держава, а саме ми, український народ. На Бога надійся, а сам не зівай: суспільство, що прагне безпеки, має бути готове за неї платити.

Урок 2

Велич і сила ворога не завжди така, якою її уявляють його вожді та пропагандисти. Дух, що тіло рве до бою, - ось єдине мірило сили, навіть в умовах високотехнологічної війни.

Урок 3

Сусід, який допомагає тобі в біді, допомагає передусім собі. Якщо він не прийшов на допомогу - він є частиною твоєї біди. Із сусідами потрібно товаришувати. А від тих, хто товаришувати не хоче - вміти захищатися.

Урок 4

Ворог, що не зламав тебе на полі бою, тієї ж миті буде ламати тебе в тилу. З тією самою силою, але підступніше. З тими ж намірами він прийде і до твого сусіда, що допомагає тобі.

Урок 5

На війні чудес не буває. Деяким законам, за якими йде війна, багато тисячоліть, деякі виникають просто зараз. Лише вони впливають на хід війни. Інколи, щоб зрозуміти це, потрібно заплатити надвисоку ціну. Незнання цих законів не убезпечує від поразки.

Урок 6

Думаючи про перемогу, потрібно бути готовим залишитися на самоті. Не завжди твоя перемога вигідна твоїм союзникам. У тих, хто не б'ється заради життя, завжди є своя вигода. І ще: зброю, яка не приносить вигоди, не застосовують. Що це за зброя, казати не буду.

Урок 7

Найдорожчий ресурс війни - це люди. І не тільки тому, що його неможливо швидко відновити, а ще й через те, що його можна втратити ментально й зробити непридатним. Ворог постійно працює над цим, і не лише на полі бою.

Урок 8

Б'ючись із більшим ворогом наодинці, думай: яку перемогу ти хочеш і можеш отримати зараз, а яку - у майбутньому. Рішення мають свій час. Це не завжди зараз.

Урок 9

Твої друзі та союзники не завжди думають так, як ти. Інколи для розуміння навіть простих речей їм потрібен час. Як казав Тімоті Снайдер, наше завдання - зробити те, що очевидно для нас, очевидним для інших. Інколи це суперечка навіть навколо того ворога. Це час зміцнити дружбу і пояснити правду.

Урок 10

Кожний день у війні - це або новий урок, або смерть. Краще засвоювати ці уроки без війни. Інакше доведеться вивчати їх на досвіді тих, хто зміг їх пережити".

Дякую, що у нас був Залужний. Вірю, що він у нас буде знову.

Оригінал