Звичайний нарцисизм: чому Латиніна й Арестович так люблять Путіна
Колективний нарцисизм добре описаний у випадку нацистської Німеччини - коли суспільство різко починало вірити у свою велич та виняткову святість. Та й у випадку з путінською Росією - спостерігаємо схожу картину. Але як усе відбувається в головах лібералів, які на початку Великої війни були на боці України, а потім різко змінили ці симпатії на любов до Путіна? Що не так з Латиніною?
Випадок Юлії Латиніної, яка була-була начебто за Україну, а потім як зіганула - це гарна нагода поговорити про (знов) нарцисизм і війну.
Лояльність до агресора... в переважно описується в термінах колективного нарцисизму - коли група розширює своє колективне его, розвиваючи ідеї винятковості, величі, святості...
Лояльність до агресора в літературі в основному описується в термінах колективного нарцисизму - коли група розширює своє колективне его, розвиваючи ідеї винятковості, величі, святості тощо. А члени групи роблять те саме (розширюють своє его) просто за фактом приналежності до групи.
У ході цієї війни ми, на мою думку, бачимо інший механізм нарцисичного інвестування агресору. Ми бачимо це не тільки у Латиніної чи Арестовича, у яких це проявилося дуже яскраво, а й у багатьох інших публічних спікерів, може, не так прямо очевидно, але впізнавано.
Гадаю, сфера нарцисичного тяжіння тут - не так групова приналежність, скільки моральна правота. На початку війни, коли Україна раптом несподівано для всього світу вистояла під натиском демонізованого супротивника, що сіє жах, наша країна створила цілком привабливий об'єкт для нарцисичних інвестицій. Стати на бік України, яка б'ється - і цілком успішно - за праве діло було, безумовно, приємно для самооцінки.
Набагато приємніше виправдовувати Путіна, на чиєму боці, як зараз може здатися, сила. Отже, і моральна правота
Однак зараз війна виглядає інакше. І бути на боці України, яка недосконала, і керівництво корумповане та погано одягнене, і перемогти Путіна на радість російському ліберальному руху ніяк не може, - уже не так приємно та лестить его. А для нарцисично організованих особистостей - геть прикро та образливо. Набагато приємніше виправдовувати Путіна, на чиєму боці, як зараз може здатися, сила. Отже, і моральна правота.
Отак це працює, як мені здається. Або я все ускладнюю, а Юлія Латиніна просто працює на операційці Grok і машинно навчилася зігувати від частого спілкування з Арестовичем.
Коментарі