Під проводом Кремля: Угорщина посилює антиукраїнські провокації

Орбан не на жарт розбушувався: хтось підпалив угорську церкву на Закарпатті і обписав образами стіни храму. Винні, звісно, українці. Хоча історія один в один повторює справу 2018 року, коли стався підпал Угорського центру в Ужгороді. Тоді винуватцями виявилися найманці, за якими стояли російські ідеологи нацизму Дугін і Малофєєв. Скидається на те, що Орбан геть у відчаї?

МЗС Угорщини викликало посла України через підпал угорського храму в селі Паладь-Комарівці на Закарпатті, який стався в ніч на 16 липня. На стінах храму, зокрема, з'явилися написи "Смерть угорцям" та "Угорці - геть".

Про своє обурення заявили і міністр закордонних справ Петер Сіярто, і прем'єрміністр Віктор Орбан. Хоча, напевне, їм би більше пасувало скерувати ці претензії своїм партнерам на Луб'янці. Тому що ця провокація не лише має чіткий ФСБшний почерк, але й повторює іншу, також з московським слідом, вже доведену в суді.

Ще в 2018 році двоє осіб підпалили Угорський культурний центр в Ужгороді, кинувши в нього "пляшку Молотова". СБУ по гарячих слідах встановила виконавців. Це громадяни Польщі, члени праворадикальної "Фаланги". В 2020 році в Кракові відбувся суд, який встановив, що поляки зробили цей злочин на замовлення Мануеля Оксенрайтера - помічника депутата німецького Бундестагу Маркуса Фронмеєра від неонацистської AfD.

Польські прокурори кваліфікували цей злочин як теракт, який мав на меті "призвести до порушення устрою України та поглибити національні поділи між українцями та угорцями". Слідство також встановило російський слід: Оксенрайтер неодноразово зустрічався з Олександром Дугіним. А також співпрацювали у центрі Katehon, де головою наглядової ради є російський мільярдер Костянтин Малофєєв, який фінансував початок "гарячої фази" на Донбасі в 2014 році.

Як бачимо, методи російських провокаторів не змінюються вже багато років. Тільки якщо раніше для цього Москва шукала собі агентуру на політичному дні Європи, то тепер її голосом та ключовим елементом інформаційно-психологічних спецоперацій став персонально прем'єрміністр Угорщини.

Звісно, я далекий від думки, що Віктор Орбан приймає дзвінки "від майора", але послідовно діє в рамках російських алгоритмів дискредитації України, використовуючи це в своїх політичних інтересах.

Сюди ж, крім атаки на угорську церкву, лягає і скандал з нібито доведенням до смерті в ТЦК громадянина України угорського походження Йосипа Шебештеня. Зрозуміло, що ясність в цій історії має встановити розслідування.

Але дуже показово, що в справу оперативно втрутився особисто Віктор Орбан. Заявив, що вимагатиме санкцій ЄС проти України, а також заборонив в'їзд до Угорщини трьом українським офіцерам, які відповідальні за мобілізацію. І вже якось зовсім не дивно, що ця кампанія Віктора Орбана співпала з прицільним бомбардуванням росіянами приміщень ТЦК по всій Україні з метою зірвати мобілізаційний процес.

Віктор Орбан втрачає підтримку всередині країни, а тому намагається розпалити ненависть до України і втримати увагу консервативного електорату. Але і це йому вдається дедалі гірше. Заборонений наприкінці червня ЛГБТ-марш в Будапешті перетворився на масову антиорбанівську демонстрацію. Лідер опозиції Петер Мадяр завбачило не взяв в ньому участь, аби зберегти простір для маневру на правому електоральному полі. І йому це добре вдається: згідно з останнім опитуванням (19 червня) партія Орбана "Фідес" набирає 36%, тоді як партія Мадяра "Тиса" - аж 51%.

Звісно, до парламентських виборів в 2026 році в Угорщині багато що може змінитися, але вже очевидно: антиукраїнська технологія Орбана не приносить йому очікуваних результатів. Ми ж з обережним оптимізмом можемо сподіватися, що вже дуже скоро, після зміни влади в Будапешті, наш західний сусід нарешті вирветься з кремлівського силового поля і відносини між нашими країнами стануть теплішими.

Оригінал