Путін незабаром зірве стоп-кран війни - Росія майже на грані

Путін не такий кривавий божевільний маніяк, якого ми собі зазвичай малюємо. Це цілком раціональне чудовисько, позбавлене емпатії, але цілковито свідоме усіх своїх дій. Він завжди прораховує свої операції наперед і вступає в бій лише тоді, коли переконаний у перемозі. З Україною у Путіна не склалося - і не складається четвертий рік поспіль. І він цілком усвідомлює, що Росія вже не витягує цю виснажливу кампанію. Коли і як він її припинить?

Часто зустрічаю в чатику неправильне розуміння суті Путіна.

- Він спалить усі ресурси Росії у війні з Україною. Воюватиме до останнього росіянина!

- Чому?

- Бо він кривавий маніяк!

Путін, звісно, ​​маніяк. І досить кривавий. Але не в тому значенні. Людей треба розуміти. Так само неправильна оцінка Трампа одних призвела до думки, що він завалить нас зброєю, зігнувши Путіна в дугу, а інших - що він путінський шпигун, який продасть нас повністю. І те й інше нісенітниця, яка, сподіваюся, вже стала всім зрозумілою. Моє ж розуміння Трампа за останні роки особливо не змінилося, і тому прогнози виявилися правильними.

Давайте коротко опишу своє розуміння Путіна. Путін - людина з нульовою емпатією. Такі можуть відрізати голову кошеняті - просто щоб подивитися, а що з цього вийде. І при цьому не відчуються ні огиди, ні задоволення. Можуть різати, можуть не різати. Їм байдуже, моральних та емоційних обмежень немає.

Путін у цьому плані раціональне чудовисько, яке без найменших докорів сумління віддає накази, що забирають життя. До смерті інших людей він абсолютно байдужий (на відміну від своєї). І при цьому він не відчайдушний кавалерист. Він не кидається у бездумні авантюри, він проводить обмежені спецоперації. Побачив, що можна щось легко й безцеремонно хапнути - хапнув. Але обережно, без "олл-інів". Тільки якщо є шанс на успіх.

Це повзуче зло. Зло, що пускає метастази, а не вимазаний у крові маніяк, що бігає з сокирою та криками по психіатричній лікарні. А ось із "українською спецоперацією" вийшов промах.

Оцінка легкості здобичі стала помилкою Путіна через його надізоляцію під час пандемії, під час якої він кардинально втратив глузд. У плюс до цього пішли хибні доповіді напіврозкладеної силової вертикалі, що серйозно прокралася, мовляв, ми цю Україну захопимо за тиждень. Народ зустріне з квітами, армія складе зброю, Зеленський у жіночій сукні втече за кордон.

Реальність виявилася іншою. Але назад Путін вирішив не здавати (було б ганебно відмовитися від своїх цілей так швидко), і спецоперація з начебто легким призом перетворилася на повноцінну війну з тяжкими втратами. Так ось. Я вважаю, що Путін вже давно вийшов зі стану крайнього шаленства. Це не зробило його цілком адекватним, але перед нами вже не той шизик, який ліпив кринжову ахінею: "українські військові, беріть владу у свої руки!"

А помірковано скажений Путін мислить раціонально. Маячня про печенігів і половців, яку він регулярно продукує, цьому не заважає. У такому стані свідомості, за моїми уявленнями, Путін повинен контролювати, коли в Росії закінчиться жировий прошарок, і вона почне пожирати саму себе. І другий варіант йому не підходить. Тому я раз-по-раз і пишу, що Путін смикне стоп-кран, не довівши ситуацію до "точки П".

Оригінал