Сердючка і скандал: коли російські гроші дорожчі за Україну

Здавалося б, що тут такого - бадьорі російськомовні пісеньки, які підіймали настрій і 20 років тому, і зараз. Та от яка ситуація: 20 років тому ще не було війни Росії проти України, не існувало закону про захист української мови, окупанти не розстрілювали українців за мову і не палили українських книжок. Невже Данилко цього не помітив? Чи - свідомо не помічає, бо тоді, 20 років тому, саме російські турне приносили Сердючці купу грошей, славу і визнання. Що взагалі відбувається?

Історія з російськомовним концертом Сердючки на Осокорках в п'ятницю, 13 червня, ще не вичерпала себе. Телеведучій Віктор Дяченко подав скаргу мовному омбудсмену Кременю, а той звернувся до поліції (через мораторій на російськомовні пісні в Києві і через зневагу до закону про українізацію).

Андрій Данилко на подібні закиди зазвичай зазначає, що не вважає російську тільки мовою агресора і не розуміє, чому мусить себе "ламати", переходячи на державну мову.
"Ламати" себе дійсно потреби ніякої, поки ти в приватному просторі. Однак якщо ти публічна людина і все ж не маєш сил подужати звичку - варто просто усунутись з публічного простору і не мучитись.

Але головне тут не спроможність чи неспроможність Данилка "зламати" свою звичку до російської. Просто і він, і багато його колег досі вірять, що все ще повернеться, як було раніше: величезні концерти в Росії, великі бабки... Тож вони просто регулярно подають сигнали старим російським партнерам: ми ще є, ми лишились такими ж зрозумілими для вас, ми готові співати у вас, як раніше! Не забувайте про нас!

Данилко може щиро ненавидіти особисто Путіна, ще якихось росіян... Але російські бабки як любив, так і любить. І так, давайте, розкажіть мені, скільки він донатить на ЗСУ, скільки задонатили з п'ятничного концерту. Паралельно з заохоченням Путіна до більш жорсткого наступу, бо тут "такі ж росіяни чекають звільнення від бандерівців".

Оригінал