Потрійний шпагат Банкової: США не хочуть, ЄС не може, а українцям - не вірять
Європейський безпековий саміт склав приємний контраст із тим, як зустріли українців у Білому домі. Європейські лідери буквально купали президента Зеленського у словах підтримки. Однак... Як казав Чарлі Чаплін, слова легкі. А що там щодо реальних дій із допомогою Україні?
Підсумуємо. Єдиний реальний здобуток сьогоднішнього європейського безпекового саміту - це обіцянка британців надати Україні 5 000 ракет для систем ППО, які збиватимуть переважно дрони. Але не зразу, а до 2030 року. І це все.
Жодного додаткового євро чи снаряда. Всі європейські лідери обмежились пустими словами підтримки і обіцянками перетворити нас на "сталевих дикобразів"
Більше нічого нам європейці не запропонували. Жодної реальної підтримки. Жодного додаткового євро чи снаряда. Всі європейські лідери обмежились пустими словами підтримки і обіцянками перетворити нас на "сталевих дикобразів". Правда, як вони це збираються зробити - українцям ніхто не пояснив.
Прямо як у тому анекдоті, коли пугач порадив мишкам, що для перемоги над хижаками і виживання в лісі їм треба стати стати їжачками. Коли мишки спитали, як їм це зробити, пугач на них нагримав. Мовляв, а я звідки знаю? Я ж стратег, а не тактик.
Символічним підсумком військової потенції європейців став терміновий відліт польського президента до США. Там він буде переконувати Трампа не виводити з Польщі їхній 20-ти тисячний контингент, бо без нього Польща не вистоїть проти Росії. Ось така вона, нова безпекова стратегія Європи… Це був сарказм.
А, і ледь не забув. Всі європейські лідери закликали Зеленського помиритися з Трампом. Мовляв, ми все розуміємо, підтримуємо, але нам треба безпека. І єдиний хто її може гарантувати європейцям - це США. Тому українці, будь-ласка, миріться. А ми вам поможемо. Для цього Стамер і Мерц найближчими днями полетять до США.
...мало хто помітив заяву Єрмака, яку опублікувало декілька блогерів у Тік-Току, що мовляв ми тепер збираємось говорити не з Америкою, а з Китаєм
Як-то кажуть, дякуємо, дуже дякуємо. Сьогоднішня "потужна підтримка" ставить ОП в непросту ситуацію, адже як після всіх публічних заяв налагоджувати стосунки з Трампом? І чи варто це робити взагалі? На цьому тлі мало хто помітив заяву Єрмака, яку опублікувало декілька блогерів у Тік-Току, що мовляв ми тепер збираємось говорити не з Америкою, а з Китаєм. Мовляв, прийшов час долучати Пекін до переговорних процесів.
Офіційних заяв я з цього приводу більше ніде не бачив. Але якщо це правда - то от цього, на мою думку, точно не варто робити. Бо щойно ми почнемо переговори з Китаєм, нам потрібно буде назавжди забути про допомогу з боку США та Європи. Отже, ОП стоїть перед розвилкою непростих варіантів. Шукати компроміс із Трампом? Почати загравати з Китаєм? Будувати альянс із європейцями?
Чи кардинально поміняти внутрішню політику і спертися на власний народ? Вибір Зеленського прямо впливатиме як на його персональну майбутнє, так і на майбутнє України та безпеку кожного з нас. Спостерігаймо, що він обере.
Коментарі