Рідкісноземельні метали Шрьодінгера: ніби і є, але таки ж немає

Схоже на те, що Трампа таки зацікавили наші надра. Але тут є кілька застережень, про які американці не можуть не знати: по-перше, видобуток коштуватиме майже стільки ж, як і сама сировина. І по-друге - ці території треба спочатку відбити у росіян. Чи піде на це Трамп?

З погляду геологічної структури, Україна отримала справжній Божий Дар у вигляді Українського кристалічного щита, багатого на цінні мінерали. А загалом можна виділити Український кристалічний щит, Донецько-дніпровську западину, Донецьку складчасту область та Причорноморську западину.

Кристалічний щит - це, переважно, мінерали у вигляді металів і металоїдів (напівметалів). Впадини багаті на вуглеводні - вугілля, газ, нафту. Складчаста область - ще й вуглеводнями та металами.

Трамп, звісно, всіх заплутав із рідкісноземельними металами в Україні: говорив одне, а думав, напевно, про інше. Рідкісноземельних металів на підконтрольній території у нас насправді не так і багато.

А ось окуповане росіянами Приазов'я дуже багате на рідкісні і рідкісноземельні метали. Там є перспектива промислового видобутку. Наприклад, Мазурівське родовище рідкісноземельних та рідкісних металів: цирконію, гафнію, ніобію, танталу. Там же Мазурівське родовище нефелінового сієнту - це субпаралельні жили з великим вмістом рідкісних мінералів. Це була промислова база Донецького хіміко-металургійного заводу. Геологи називали Мазурівське родовище - еталонним.

Взагалі, все Приазов'я - це цінний ресурс у контексті рідкісних та рідкісноземельних металів, оскільки Приазовський майданчик розташований на південно-східному мегаблоці Українського щита. Але Мазурівка - це Волноваха, а отже, під окупацією росіян. Ці ресурси Україна не встигла суттєво задіяти, хоча по Донецькому хіміко-металургійному заводу є значні хвостовідвали.

Але в цілому, це був ресурс "на перспективу", тому що в старому технологічному укладі він був у нас не затребуваний, а до нового техноукладу ми ще не підійшли. Тепер це освоєння не реальне, оскільки територія окупована. До речі, цілком можливо, що Росія запустить освоєння цих природних ресурсів з урахуванням підконтрольних їй промислових активів Донбасу.

Чим Україна ще цікава США у контексті ресурсів? Я виділив би кілька напрямків:

1. Видобуток урану.

2. Видобуток титану.

3. Графіт та германій - металоїди.

4. Літій - лужний метал.

5. Цирконій - перехідний метал.

Але навіть усе це разом узяте не зможе відшкодувати витрати США на допомогу Україні. Тим більше, що це дорогі в експлуатації та технологічно складні родовища, інакше їх давно освоїли б наші олігархи. До речі, в оціночній вартості наших природних ресурсів у $10 трлн, майже половина - це вугілля, яке Америці не потрібне. Географічно майже половина родовищ природних ресурсів - окупована РФ.

Навіть якщо взяти весь наш активний земельний банк сільгосппризначення (25 млн га), то за поточною ціною - це $25 млрд, з урахуванням зростання ціни вдвічі - $50 млрд. Але тут ще необхідно провести інвентаризацію після війни: частина територій в окупації, частину не можна використовувати тривалий час. Тільки в рамках абсолютно фантастичного проєкту "переробки Українського щита" на мінерали, що його наповнюють, можна вийти на суму в кілька сотень мільярдів доларів.

Але собівартість такої "утилізації" Кристалічного щита буде співмірна з виручкою, якщо не кратно її перевищить. Що в Україні є у швидкому доступі - так це залізна та марганцева руда. Ці запаси контролюють українські олігархи. Приблизно 5-7% Полтавського ГЗК (у нього найкраща за якістю залізна руда) вже належить американській Blake Rock. Вважатимемо це "прицінюванням".

Ну і запаси рідкісних і рідкісноземельних металів в Україні традиційно занижуються, щоб не "приманити" чужинців". За деякими позиціями інформація взагалі засекречена. Так що багато публікацій зараз щодо "мізерності запасів" - явно, щоб сюди не налетіла зграя охочих до чужих природних ресурсів.

Хоча тактика ресурсної мімікрії може і не спрацювати - якщо американці захочуть, то дізнаються все. Тим більше, у нас немає дефіциту охочих їм допомогти. Грантова система не просто так працювала багато років. І багато визначить лінія бойового зіткнення на дату завершення війни - війна буквально стоїть на наших природних ресурсах. Війна йде в нашій "природній коморі", можна сказати в "скарбниці".

Оригінал