Останній подарунок від Байдена: дозвіл Україні бити вглиб Росії

Навіщо було так довго чекати, обурюємося ми. Навіщо було робити такий дивний подарунок Трампу, всі шишки від якого посипляться на Байдена, а політичні профіти - дістануться новому очільнику США. В чому резон?

Для початку слід зрозуміти, що північнокорейські солдати мають дуже опосередковане відношення до нинішнього байденівського рішення. Головний фактор, який його стримував - це побоювання, що удари вглиб Московії призведуть до небезпечної (для США, НАТО й України) ескалації з ВВХ.

У недавньому ефірі з Дмитром Чекалкіним я пояснював, чому напередодні вступу на посаду Трампа цей ризик є мінімальним і чому саме зараз є шанс отримати довгоочікуване рішення. Схоже, логіку дідуся Джо Байдена я зрозумів.

А от чим я там не поділився, то це своїми побоюваннями, що Байден не захоче ухвалювати таке рішення з суто внутрішньополітичних міркувань. Адже відповідальність і ризики, так чи інакше, на ньому. А плоди, очевидно, зірве Трамп.

Тут криється ще одна центральна обставина, котру важливо зрозуміти. Дозвіл ЗСУ бити на пару сот кілометрів углиб Росії до корінних змін у ході війни не призведе. Але дає шанс стабілізувати ситуацію на лінії зіткнення - й отримати деякі інші аргументи на користь України під час майбутніх перемовин про припинення вогню. Так от, у тому, що Байден дасть такий політичний пас своєму запеклому опонентові, я зовсім не був упевнений. Приємно "розчаруватися навпаки" for a change.

АПД. І навіть якщо Трамп скасує згодом таке рішення Байдена, як дехто стверджує - він отримає дещо натомість. У цьому й суть переговорного процесу.

Оригінал