Навіщо насправді Остін приїздив в Україну, та чому не доїхав Генсек ООН

Візити державного рівня - це завжди про символізм. Симпатії-антипатії, підтримка, спільні фото. За лаштунками - серйозні розмови, про зміст яких ми навряд чи дізнаємося. Декому такі візити можуть коштувати репутації - як от Генсеку ООН. А декому - навпаки, допомагають залишитися на посаді?

Символізм міждержавних візитів. Людство так влаштовано, що йому скрізь потрібні символи: герби, прапори, однострої. Але символічними бувають і вояжі політиків один до одного.
Десь треба посміхнутися, десь - понадувати щоки.

Ось минулого тижня приїздив до нас міністр оборони США Ллойд Остін. І не доїхав Антоніу Гуттереш. З Гутеррешем все вийшло добре. Йому відмовили у приїзді до Києва. І це добра новина. Це той випадок, коли я добре розумію і підтримую владу. Генсек ООН фактично дискредитував інституцію, яку очолює. Дав можливість Путіну витерти об неї ноги.

Справа в тому, що структурною частиною ООН є Міжнародний суд у Гаазі. Тільки давайте не будемо плутати його з Міжнародним кримінальним судом у тій же Гаазі. Який видав ордер на арешт Путіна. Кримінальний суд - не в системі ООН. Хоча й може порушувати справи за поданням Радбезу ООН.

Але маємо ситуацію: 16 березня 2022 року Міжнародний суд ООН наказав Росії "негайно припинити військові операції", проголосувавши 13 голосами проти 2. Наказ є обов'язковим для Росії, але Міжнародний суд ООН не може його виконати. Бо Путін наплював на міжнародні норми. І на ООН. І на суд ООН. І після цього Генсек ООН приїхав у Казань. Цілувався-обіймався з диктатором Росії, переломлював з ним хліб і виглядав щасливим.

А ще після цього злітав до вусатого бацьки в Білорусь. І наплювавши на кров жертв режиму - теж грав у обнімашки з Лукашенком. Натомість він не приїхав на саміт миру в Швейцарію. Хоча його точно запрошували. Але він не зміг. І ось відмазка Гутерріша: я маю право їздити на зустрічі на міжнародні форуми. Але виходить, що до клубу диктаторів завітав. А до клубу цивілізованих країн - ні.

І хто б що не казав, висновок напрошується лише один: у нього був залізний мотив. Приїхав, бо або шанажують, або купили. Або і те і інше. І це якраз у манерах ФСБ - влаштовувати такі пастки. Згадаємо того ж Шредера. Чи Берлусконі. В ролі особистого кур'єра Путіна - і Віктор Орбан. Тепер у цьому ж ряду Антоніу Гутерреш. Тому відмова агенту Кремля у візиті до України - правильна політика.

А от з Остіном інше. Остін вам не пішак на геополітичній шахівниці. У США, на відміну від європейців - міністрів оборони з числа цивільних не ставлять. Тут бойовий генерал. Бо це дійсно перша армія світу. Цей чолов'яга знає не лише про те, як патрони підносити, а й про те, як стріляти. І ось Остін приїхав нібито у правильних справах. Він оголосив допомогу нашому оборонному комплексу на 800 мільйонів доларів. І це знаково. Це не просто озброєння і боєприпаси. Тут прямий знак: не просіть у нас стріляти нашими ракетами вглиб Росії. Ви просто беріть, ліпіть ракети з дальністю 500 км + і бийте супостата. І не просіть у нас жодних дозволів.

Сподіваємося, що американці приглянуть, щоб дехто по кишенях ці гроші не розсовав. Але Остін ще й зробив іншу глибоку публічну заяву. Він заявив, що США підтримуватимуть Україну, а Україна сама вирішить, коли і як їй сідати за стіл переговорів. І отут цікаво. Тому що дипломатично завуальовано розумним людям натякнули: вам, звичайно, вирішувати самим, але пора вже вирішувати. Тут багато і геополітики, і просто здорового глузду. У військовому сенсі.

По геополітиці: тут і страх ескалації в певних колах. І боязнь приходу трампістів. І збільшення числа "друзів Росії" в Європі. А з іншого боку: хтось вірить, що Північна Корея настільки самостійна, щоб грати самостійну гру? І що Остін не знає, що північнокорейці - це просто проксі Китаю? І що на дозвіл нам бити по Росії - відповіддю буде збільшення кількості корейських дивізій на курському фронті?

А стосовно війни: Остін напевне не гірше Зеленського знає про ситуацію в ЗСУ. І про проблеми з мобілізацією. І про кількість СЗЧ. І про наші можливості. У нас немає інформації, як бачать нашу стійкість американські генерали? А якщо песимістично? Ви скажете: так вони і у лютому 2022 були песимістами, а воно он як вийшло. Воно то і так. Але США перестраховуються.

Нам м'якенько так натякають, що перемога може бути не такою, як нам мріялось. І що виходу на кордони 1991 року є альтернатива: "Просто пєрєстать стрєлять". А там перемир'я, демаркаційна лінія. І нехай наступні покоління українських політиків віджимають у росіян Крим і Донбас політичним шляхом років так п'ятдесят-сто. Японці Курили вже 80 років так пробують віджати. На Кіпрі північна частина фактично окупована Туреччиною. І ніхто турків не ставить на місце. Не просить на вихід з НАТО. І влітку світ відзначив якраз 50 років буферної зони між північним і південним Кіпром. І миротворчий контингент ООН і досі там.

Тож нас м'яко штовхають до банального заморожування конфлікту. Як колись і хотілося Зеленському. Це звичайно печально, з огляду на те, що саме Остін був одним з головних яструбів у команді Байдена.

Але Остін приїздив сюди із ще одним завданням. Інсайди свистять про те, що Остін приїзив остудити бажання Зеленського звільнити генерала Буданова. До Буданова у багатьох є претензії як до піарщика. Бо він, мабуть, найвідоміший голова спецслужб у світі. Хоча в середовищі генералів прийнято вважати, що в спецслужбах усе має бути по-тихому.
А тут Буданов - одна з найпублічніших осіб у державі. А Зеленський, якщо хтось лізе на сцену, де має бути лише він - такого не любить.

От цілий головний американський генерал і приїздив провести нашим хлопцям на Банковій лекцію про те, що зараз не за відосіки треба думати, або у кого рейтинг важчий, а про війну. І Володимр Олександрович поспішив зробити круглі очі на публіку, що нічого такого він не думав, і нікого знімати і не збирався. Так що в подорожі Остіна в Україну ми бачимо багато символізму. Але і конкретики.

І ось вам ще один символічний візит. Це візит Віктора Орбана до Грузії. Це звернення до лідерів "Грузинської мрії": - "Вітаємо вас в клубі авторитарних країн". Орбан теж підставив увесь Євросоюз. Бо провладні ЗМІ як по команді написали: "До нас завітав лідер країни, що головує в ЄС". Тут не просто візит. Тут підстава. Що ж. Життя складне, але прогнозоване. Чекаємо наступних символічних візитів.

Gazeta.ua