Ядерні держави: плюси, мінуси, підводні камені "червоної кнопки"
У будь-якій незрозумілій ситуації натискай "червону кнопку". У сьогоднішньому світі цей принцип уже застарів - хоча б тому, що з'явились інші, "конвенційні" види озброєнь, які за руйнівною дією та швидкістю не поступаються ядерці. Тим більше, що ядерний заряд теж якось треба доправити за адресою?
Дещо про особливості володіння своєю ядерною бомбою. Формат планування в ключі "ми потрапимо в рай, а вони всі здохнуть" в цьому світі насправді вимушені вести усі держави-володарі власної ядерної бомби. Тут вже питання в тому, хто і як це планування реалізовує.
...у Великій Британії механізм виглядає так: вся ядерна зброя зосереджена на бортах чотирьох атомних підводних човнів проєкту Vanguard, і саме там розміщена ця сама сакральна "червона кнопка"
Наприклад, у Великій Британії механізм виглядає так: вся ядерна зброя зосереджена на бортах чотирьох атомних підводних човнів проєкту Vanguard, і саме там розміщена ця сама сакральна "червона кнопка". Натискання цієї "червоної кнопки" має відбуватись або за прямою командою прем'єрміністра, або ж у іншому екстремальному випадку - якщо із "материком" немає ніякого зв'язку протягом кількох діб, то командир субмарини має відкривати спеціальний паперовий конверт саме на випадок "Судного дня", зміст якого має оновлюватись після кожної зміни прем'єрміністра.
У теорії, в тому конверті можуть бути прописані різні опції: наприклад, доставити трохи "мирного атому" в дім кожного жителя Москви, або ж виконати перехід під командування США чи Австралії, ніхто наперед опцію все рівно не скаже. Тут головне те, що навіть Велика Британія, як власниця ядерної зброї, вимушена сповідувати свій принцип в ключі "ми потрапимо в рай, а вони всі здохнуть".
Ну або - можна взяти для ілюстрації приклад Індії та Пакистану, як одних із найбільш населених держав-власників ядерної зброї. Там, наскільки відомо, ядерну доктрину обох країн можна взагалі звести до простого та невимушеного - "в будь-якій незрозумілій ситуації натискай червону кнопку".
...у реальному світі країни-власники ядерної зброї взагалі-то в курсі, що наявність бомби їх взагалі ні від чого не рятує, скоріше навпаки - вимагає бути готовими до остаточної погибелі
Ці всі приклади я навів просто до того, що у реальному світі країни-власники ядерної зброї взагалі-то в курсі, що наявність бомби їх взагалі ні від чого не рятує, скоріше навпаки - вимагає бути готовими до остаточної погибелі. Не кажучи вже про те, що володіння власною ядерною бомбою, вважайте, заодно зобов'язує працювати над власними ракетно-ядерними засобами доставки. А тут, в нашому випадку і зі своїми "конвенційними" далекобійними ракетами - ситуація лишає бажати кращого.
Пишу ці рядки не просто в контексті слів про "або НАТО, або ядерна зброя", але й тому, що в нас і так вистачає суспільних настроїв про те, що, мовляв, треба "просто повернути ядерний статус, і оце так переможемо". І саме в цьому контексті додам - у світі зараз "гонка озброєнь" іде уже не стільки в ключі, хто зробить собі потужнішу ядерну бомбу, а скоріше - хто які реальні успіхи покаже в сегменті розробки гіперзвукових ракет як цілком "конвенційної" альтернативи тактичній ядерній зброї.
...в цьому сегменті поки що ведуть перед саме Китай, Росія та Північна Корея, у США аналогічні програми наразі непристойно шкутильгають
Бо особливо в цьому сегменті поки що ведуть перед саме Китай, Росія та Північна Корея, у США аналогічні програми наразі непристойно шкутильгають. Балістична ракета середньої дальності РСД-10 "Пионер" як експонат Музею Другої Світової в Києві та носій ядерної зброї часів Холодної війни тут теж для наочної ілюстрації.
Коментарі