Так, ми корумпована країна. Але ми з цим лихом боремося

$6 мільйонів вдома в очільниці обласного МСЕК шокує. Ще більший шок - дізнатися, що 49 з 50 прокурорів Хмельниччини оформили у неї інвалідність. Але те, що ці факти стали явними - вже неабиякий прогрес. Тож чи варто впадати в розпач? Чи таки взятися за давно назрілу реформу прокуратури?

49 прокурорів... Цікаво, що боротьба з корупцією демотивує українців. Бо роками всі ці прокурори оформлювали собі інвалідність, всі про це знали, але то було тихо. Роками на регіональному рівні існували і існують князівства, де сюзеренами є місцевий прокурор, місцевий голова СБУ і ще якись там місцевий бонза і всі вони один одному - чи то родичі, чи то куми.

А зараз гнійник розрізали. І люди розлючені, злі, розгублені. Повзуть у помиральну яму. А відбулось тільки те, що у Хмельницькому включили світло. І тарганів помітили. Але несеться трошки інше. Зневіра і зрада - від прогресу у боротьбі з корупцією. Так, прогресу дуже маленького, прямо мінікрок відбувся. І так, крок несистемний. Але ж у правильному напрямку.

Але кожного разу - прямо вибух. Спіймали Крупу - кошмар. Розкручують кейс Крупи і йдуть по її чарівних списках (от молодець дама, все зберігала, всюди у неї порядок) - знов не слава богу. Це трошки лицемірно. Бо наче не знали, а зараз відкрились очі…

Бо єдиний виснок напрошується, що краще не боротися. Не публікувати. Як у Росії. І тоді не буде горлання про найбільшу у світі корупцію (що саме по собі є дикою маєчнею). Як діти: я заплющив очі, я не бачу проблеми, її нема. Бо реально ж купа людей в Україні на повному серйозі зараз аргументує: навіщо боротися з Росією, якщо у нас корупція?

Яка правильна реакція на подібні викриття? Це добре, але треба більше. Ну реально ж добре, що викрили цих прокурорів. Друге - потрібні реформи. Потрібно будувати інститути, які просто працюють. І в яких ключ. Тут вам остання нобелівка з економіки в поміч. Зокрема - провести реформу прокуратури, яку колись саботували і так і не завершили. Сюди треба спрямовувати свою енергію. Не просто кричати "А, ми всі помремо, бо у нас корупція".

Потрібен конструктив замість помиральноі ями. Туди нас і так заганяє російська пропаганда, намагаючись знецінити роль української держави як такої. З логічним висновком - немає чого її захищати. А правда така: ми корумпована держава. І кожна новина про викриту корупцію має радувати, а не демотивувати. Бо публічність - один із головних інструментів боротьби з корупцією. І це просто має ставати ще одним кроком у системній боротьбі.

Але ще правда у тому, що ми не тільки корумпована держава. Є ще багато чого про Україну, окрім корупції. І цього не можна забувати. Як і не можна толерувати корупцію та голосувати за корупціонерів. Не голосувати за них на місцевому рівні. Бо "він сучий син, але ж наш сучий син".

49 прокурорів з липовими довідками? Логічно, ми ж все знаємо про українську прокуратуру. І це просто означає, що реформа з побудови нового інституту замість непрацюючого корумпованого відомства - потрібна. Було б дивно, якби все, що ми знали про українських прокурорів, не привело нас до думки, що 49 жадібних чортів про всяк випадок ще й інвалідність собі оформили.

І так, ці 49 прокурорів не з Марсу прилетіли. Вони наші, українські. У них купа родичів. І вони просто одні з клієнтів доброї пані Крупи. Послугами якої користувались не тільки чиновники. Просто не зробиш новину "49 економістів" чи "37 будівельників" отримали довідку… а 49 прокурорів - звучить.

Оригінал