"Ізраїльський захист" - ефективно, та в нас так не спрацює

Воєнно-політичне керівництво України часто задивлялося на ізраїльський досвід відбиття повітряних атак ворога. Йшлося не лише про залучення досвіду, а й про конкретні засоби ураження ворожих цілей. Однак - на наших теренах повторення цього кейсу неможливе. Чому?

Про нічну ракетну атаку Ірану проти Ізраїлю якраз тут по гарячих слідах прокоментував на каналі в Юрія Романенка, вийшов своєрідний експромт. Всі тези, які я там заявив - це про стратегічне положення України, яке міняється на тлі цих подій, і відповідно пояснення з акцентом саме на нашу аудиторію.

Бо ми хочемо мати оборонні можливості, як у Ізраїлю, але не хочемо докладати труд, розуміння та вміння торгувати собі вигідніші позиції, як Ізраїль. Так от, якщо говорити про провал, то тут мова не про математичний показник. Ну бо в нас теж так вийшло, що спочатку вважався середнім показник збиття у 75% повітряних цілей, а коли Сирський оприлюднив відповідні дані, вийшло, що середній показник різко упав до 30%.

Категорія "провал" тут має політичне значення, бо напередодні увечері, по суті, поламалась ставка на умовний "ізраїльський прецедент", який намагалось використовати воєнно-політичне керівництво України в спробах залучити східноєвропейські країни НАТО для збиття засобів повітряного нападу рашистів у нашому небі.

Тим більше, якщо згадувати паралель із "ізраїльським прецедентом", коли попередній удар від Ірану навесні 2024 року відбивав не тільки Ізраїль, але й коаліція країн на чолі зі США, то там, можливо, саме американський флот і був найбільш потужною складовою того протиракетного щита.

Коли наша країна намагається залучити східноєвропейські країни НАТО до збиття цілей в нашому небі, то не робить поправку на те, що їхня зенітно-ракетна складова явно слабша за нашу. Наприклад, та сама Румунія має в строю усього одну батарею "Петріотів", кілька установок "Хаук", і до недавнього часу тримала на озброєнні навіть С-75, які пам'ятають війну у В'єтнамі, і це власне від них ми вимагаємо, що вони ще й українське небо теж захищали.

Східноєвропейські країни НАТО та Фінляндія у переозброєнні своєї ППО роблять ставку на комплекси саме ізраїльського виробництва. Це також впливає на архітектуру безпеки навколо України незалежно від того, яку ж репутацію здобудуть засоби протиповітряної оборони ізраїльського виробництва за результатами сьогоднішніх подій.

Ізраїль та Україна не співпадають за номенклатурами до ППО в плані поставок від США, але натомість співпадають за необхідною номенклатурою саме для ведення бойових дій на землі. І судячи з того, що Ізраїль зараз не має нарікань на можливий дефіцит боєприпасів в контексті кампанії в Лівані, то якраз він має більш виграшне положення у плані торгів із США за допомогу, аніж Україна.

Тим більше, що якщо ВМС США таки залучались до відбиття атаки іранських ракет, то вважайте, що сьогодні за вечір там затрати на рівні "вжух - і мінус кілька сотень мільйонів, якщо не 1 мільярд доларів". А у нашому випадку про такі обсяги допомоги йдеться зазвичай як "подушку" мінімум на пару місяців.

Ескалація конфлікту на Близькому Сході може стати нагодою для Ізраїлю наочно прорекламувати свої засоби повітряного нападу, які раніше особливо в інфополі не "світились", але вони у них є.

Оригінал