Курська операція - добре. Але ж Сумщину все одно постійно бомблять
Війна малої інтенсивності, це так називається. Коли фронт за 10 км, а в городи чи будинки - прилітає регулярно. Що діється на Сумщині, якщо відкласти переможну браваду?
Голова Сумської ОВА генерал Артюх днями заявив, що на Сумщині поменшало обстрілів. Типу, ми відсунули фронт за Суджу і по наших громадах стало прилітати менше.
Що ж, десь так. Юнаківка, Хотінь стали менше бачити прильотів з арти. Міни взагалі летять на 5-7 км. Їх тепер в городи селянам, як раніше, не сиплять.
Але зустрів вчора жіночку з Шалигіно. І вона мені каже:
- Вікторе, ви там нашому начальству скажіть, що стало не менше, а більше. Що хати горять одна за одною. За 15 хвилин. Що дрони ганяються вже не тільки за машинами, а і просто за людьми. І оповіла десяток історій лише з Шалигіного. Повідомляю: фронт відсунувся у бік Курська лише південніше річки Сейм.
...ми думаємо, що там тихо, бо війна малої інтенсивності. Це поки ви не побачите приліт на власні очі, десь так за кілометрів 10 від фронту, де гуп-гуп - кожні 20 хвилин. І люди з цим живуть
А північніше - аж до зачарованої Десни - ще 200 кілометрів. І там люди живуть. І ми думаємо, що там тихо, бо війна малої інтенсивності. Це поки ви не побачите приліт на власні очі, десь так за кілометрів 10 від фронту, де гуп-гуп - кожні 20 хвилин. І люди з цим живуть. Це я приїхав-поїхав, а вони там - увесь час. Вмоляю людей хоча б вивезти дітей. Але зустрів і малахольну мамашу. Четверо біля неї, а вона п'ятим вагітна. В 10-ти кілометровій зоні. Як ВПО зареєстрована в Сумах, отримує належні гроші, але повернулася додому в село.
Бо, "відітєлі", там дали кімнату в гуртожитку, а тут вся хата, город і кури.
Здав цю жіночку місцевій поліції. Бо вважаю, що діти не винні в тому, що мамаша не в адекваті. А шериф каже, що як не вивозь, вона повертається. Треба позбавляти батьківських прав. Боюся спитати у неї, за кого вона у 19 році голосувала. Наважився, спитав. Каже: "А я шо - помню?". Ну, хоч так.
