"Конотопська відьма" - містика, байрактарщина, шалена каса

Майже 12 млн грн касових зборів - за перші 4 дні прокату фільму. Багато? Так. Успіх? Однозначно. То що тоді не так із масовим українським кіно?

Поки ви ржете з пресухи Зеленського, ось вам касові збори "Конотопської відьми". Фільму. Для тих, хто не орієнтується у боксофісах - це багато. Я вже давно пережила той період, коли популярність відвертого шлаку мене засмучувала. Пережила також і популярність байрактарщини в маскульті. А було важко, бо багато байрактарщини почали робити люди, які ще вчора чхати хотіли на цю країну.

Але потім якось стала це сприймати як належне. Нам потрібні різні прояви в культурі, і несмак теж. Понад те - несмак навіть більш важливий, ніж може здатися. Єдине, що мене засмучує зараз, це те, що масове кіно у нас досі переважно ось таке. Тобто масове - одразу означає погано зроблене, без поваги до глядача. А якщо з повагою - це вже авторське. Середнього майже не існує. Майстерно зробленого, але зрозумілого широкій аудиторії.

Ждем тепер на прокат "Бучі". Успіхів на міжнародних майданчиках вона, звісно, не отримала, але у нас зайде добре. У цьому фільмі хорошого нема нічого, але і поганого - теж. Тому і він мене вже не бісить.

Оригінал