У Папи Римського деменція - чи ФСБ головного мозку?
Папа Римський виступив проти заборони російської церкви в Україні. Це далеко не перша заява понтифіка, що примушує сумніватися у його незаангажованості. Чи, може - у здоровому глузді?
От колись папа Франциск, коли лише розпочинав свій понтифікат, отримав імідж "скромного папи" - це дуже хороша ознака для нього. Міг увійти в історію саме з таким неформальним титулом. А ще Хорхе Маріо Берґольйо дуже добре знав українську церкву й мав особисту симпатію до України й українців. На нього в нас покладалися особливі сподівання. У нього й зараз регулярно прориваються ці почуття, але то вже, як з глибокого туману хворої психіки.
А потім почалося щось дуже неадекватне. Коли він з якогось дива поїхав на Кубу й там під час зустрічі з Кирилом погодився на все, що та московська потвора пропонувала, в багатьох католиків спершу був шок. Бо та підсумкова декларація виглядала так, ніби її за обох підписував той самий московський піп.
А потім почало приходити усвідомлення, що з папою реально не все гаразд. І тут всі згадали, що при інтронізації Папа Римський з власної волі написав документ, яким зобов'язувався скласти повноваження, коли втратить світлий розум чи дуже занепаде здоров'ям, щоб не стати тягарем і ганьбою для церкви. Почали папі нагадувати про це ще тоді. Але там усе вже було доволі запущено. Він уже не міг усвідомити й сприйняти своєї прогресуючої деменції...
...нині ці заяви робить просто безнадійно хвора людина, яка не спроможна навіть зрозуміти свій стан здоров'я, а не щось більше. У багатьох виникає питання, яким чином Кирило зумів вплинути на нетривку психіку папи, чи справа в корупції у його близькому оточенні
Тож нині ці заяви робить просто безнадійно хвора людина, яка не спроможна навіть зрозуміти свій стан здоров'я, а не щось більше. У багатьох виникає питання, яким чином Кирило зумів вплинути на нетривку психіку папи, чи справа в корупції у його близькому оточенні. На щастя, папа Франциск у політичному житті має чи не найменший вплив і авторитет з усіх пап 20-21 століть. У католицькому й політичному західному світі до нього серйозно не ставляться ще з часу отієї московської декларації з Гундяєвим на Кубі в лютому 2016 року.
Сумно. Але сприймати всі ці безглузді заяви слід не за якусь позицію, а за нав'язливі тези, на які, крім ображених українців, уже ніхто більше й не реагує. І ще одне. До Другого Ватиканського Собору було певне непорозуміння щодо авторитету й непомильності папи, як голови Католицької Церкви. Його духовний авторитет змушував рахуватися й з чисто політичними заявами або упередженнями. Той історичний Собор вніс остаточну ясність: для Католицької Церкви папа непомильний, коли говорить у справах віри. І виключно тоді. Все інше - це не папа Франциск, а все той же Хорхе Маріо Берґольйо, який забув про свою обіцянку покинути престол, коли вже не зможе мислити адекватно. Всі ці висловлювання - це тільки його приватна позиція, яка навіть більшістю кардиналів та кліру цілковито ігнорується.
Коментарі