Будь собою і все буде добре: підступне заспокійливе

Все буває добре лише в фіналах казок для дітей. У дорослому світі - панує диктат аргументів. І чому заклик бути собою - спрацьовує лише в рекламі?

Люто ненавиджу дві фрази, які постійно нав'язує соціум.

1. "Все буде добре". Коли мені таке кажуть, виникає стійке відчуття, що мене вважають розумово і психічно неповносправною. Бо як людині, яка при розумі й при тямі, у момент, коли вона пригнічена якоюсь проблемою, сміють впарювати порожні фрази, за якими завідомо нічого не стоїть? Це ж, бляха, неповага яка. Ця фраза має право на існування, тільки якщо разом із нею йде аргументоване пояснення, чому саме все буде добре. Наприклад: "Я лікар з великим стажем, і з мого досвіду, 90% пацієнтів з такою хворобою, як у вас, повністю одужували, отже, і в вас, скоріше за все, все буде добре". Якщо ж не можеш довести на фактах, чому буде добре - мовчи, не дратуй, не роби зі співрозмовника ідіота.

2. "Будь собою!". Особливо багато цього лайна в рекламі. Що значить "будь собою" - якщо невідомо, хто ти, який ти? А може, ти від природи боягуз. Будь боягузом? Чи просто м'яка нерішуча людина. Якщо так, "будь собою" = змирися, що тебе стопчуть. А може, ти занадто агресивний? Будь собою, домахуйся до всіх, встрягай у бійки, йди до в'язниці.

Будь собою, кажи всім в очі все, що про них думаєш, наживай ворогів.

Будь собою, їж все, що душа бажає, сьогодні важив 100 кг, завтра важитимеш 200, післязавтра станеш інвалідом.

Будь собою, не приховуй від сторонніх свої слабкі місця, хай їм буде легше й простіше тебе зжерти.

У мене девізом у ФБ - "Я не краща за інших, та краща за себе ймовірну". Сказати, де б я була й ким би я була, якби не відмовилась якогось дня бути собою? Писала б методички для бібліотекарів. І посадила б зір не тепловізійним прицілом, а цима методичками. Ота іпостась, "перше Я" - рано чи пізно все одно наздоганяє. Але років 10-20 нормального життя у нього вирвати можна, а це немало.

Оригінал