Секрет стійкості демократій і крихкості диктатур

Диктатори мріють занурити цілий світ у пекло, однак диктатури - довго не живуть. Чому вони слабші за демократії?

Можливо, головний аспект стійкості демократії під час війни - це, власне, і є стійкість демократії. А не щось інше - скажімо, стійкість енергетичної структури і залізниці. Скільки часу демократичні інститути можуть переносити деформації воєнного стану, зберігаючи ту саму resilience, гнучку здатність повернення до нормального стану після усунення причин деформації? Принаймні роки. Протягом Другої світової війни США витримали чотири роки, Сполучене Королівство - всі шість - і напевно змогли б більше. Навіть авторитарна окупація протягом років може не бути незворотною для демократії. Але тут вже може знадобитись зовнішнє включення демократичних процесів.

Війна може бути непомітною для політичних систем автократій і диктатур тому, що їхня політична система - це просто ширма режиму. І з-за цієї ширми виглядають самовдоволені посмішки Путіна і Кіма. У них є дулі в кишенях - і це не фізична старість Байдена і не душевна хвороба Арестовича, хоча це теж. Путін і Кім думають, що в пеклі, в яке вони намагаються занурити світ, демократії розчиняться у мороку, а диктатури святкуватимуть перемогу. Стійкі і гнучкі демократії туди просто не потраплять, у хворий світ крихких диктатур.

Оригінал