Європейцям нагадали про Будапештський меморандум. Не на часі?

Безпекова конференція у Варшаві зібрала високопосадовців НАТО та країн Європи. Однак від України ні МО, ні МЗС своїх представників не надіслали. Чому?

6-7 травня 2024 року у Варшаві відбулася міжнародна конференція Defence24 Days - найбільша конференція сектору безпеки та оборони в Центральній та Східній Європі. Крім чисто польських військових та оборонних питань, Defence24 Days звертається до нагальних геополітичних проблем, зокрема агресії Росії проти України, що сприймається як виклик поколінню, регіональній і глобальній безпеці. На конференції також розглядаються ролі НАТО і ЄС у забезпеченні стабільності і оборони Європи, а також інноваційні ініціативи, такі як Ініціатива НАТО з військової гри (NATO Wargaming Initiative).

Я виступала спікеркою в дискусії на тему: "Чи має НАТО змінити свою ядерну політику?". Мої колеги по панелі обговорювали ядерне планування в НАТО, та - найоптимальніші способи стримування Росії. Зокрема - питання сертифікації всіх F-35As (стратегічний винищувач, ред) на носіння американської ядерної зброї. Адже напередодні зустрічі у Варшаві Росія анонсувала навчання з відпрацювання застосування тактичної ядерної зброї "з метою підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань".

У своєму вступному слові я згадала про Будапештський меморандум, підписаний 5 грудня 1994 року Росією, США та Великою Британією. Пізніше до підписантів приєдналися Франція та Китай. Акцентувала увагу на основних положеннях Меморандуму: поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози чи використання сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України; надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю - в разі, якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї. Нагадала присутнім, що Україна позбавилася третього за масштабом ядерного арсеналу стратегічної та тактичної ядерної зброї.

Констатувала, що гібридність війни Росії проти України проявляється також у ядерних загрозах. Йдеться не лише про застосування тактичної ядерної зброї, якою регулярно грозиться Росія, а й про ядерну небезпеку від окупації ЗАЕС. На мою думку, ймовірність використання штучної радіаційної аварії на ЗАЕС у військових цілях - як, наприклад, підрив Каховської греблі для зупинення контрнаступу ЗСУ, значно більша, ніж тактичної ядерної зброї. Наслідки для довкілля, населення України та сусідніх держав можуть бути жахливішими. І на жаль, міжнародні безпекові організації виявилися безпорадними перед ядерним тероризмом Росії. Тому я закликала НАТО разом із МАГАТЕ терміново розробити нову концепцію захисту АЕС та ядерно небезпечних об'єктів: перейти від фізичного захисту ядерних установок до їхньої оборони. А Україні необхідно терміново внести зміни в національне законодавство в цьому напрямі з урахуванням уроків війни.

Наприкінці свого виступу я додала, що розумію юридичну необов'язковість Будапештського меморандуму. Але було би справедливим та шляхетним з боку підписантів - Великої Британії, Франції та США, ядерних держав, створити без'ядерну парасольку над Україною, закрити її небо.

Із загальних вражень. Польща розуміє складність прийняття рішень в НАТО щодо застосування статті 5 уставу Альянсу, тому концентрується на відновленні та розвитку воєнно-промислового комплексу у себе, перебудову своїх збройних сил. Підкреслювалася співпраця у воєнно-технічному співробітництві з Республікою Корея. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що сьогодні Європа не тільки роззброїлася, але "частково деіндустріалізувалася у сфері оборони". Акцентував, що повномасштабна війна в Україні "триває вже як половина Другої світової війни", він наголосив, що Україна "подарувала нам безцінний час, і питання, яке я собі задаю, полягає в тому, чи оптимально ми використовуємо цей час". Тому, за його словами, Європа повинна почати бути спроможною принаймні до певних типів військових завдань. "Ми не повинні відразу закликати США при кожній загрозі на наших кордонах. У них проблема на південному кордоні, вони не кличуть нас на допомогу", - сказав глава МЗС.

Я була здивована, що в конференції не взяли участь представники Міноборони та центрального апарату МЗС України. Із уряду була тільки Ганна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. Під час заходу відбувалася виставка компаній Польщі, виробників зброї та високотехнологічних виробів для військових цілей. Були присутні високопосадовці з урядів та парламентів багатьох держав - тобто чудова нагода для встановлення ефективної комунікації та неформальних зв'язків. Однак офіційний Київ вирішив проігнорувати й це "вікно можливостей".