Домовитися не можна, знищити. Європа нарешті прозріла щодо Путіна

Часи побоювань і озирань на реакцію Кремля відходять у минуле. Хоч і з запізненням, та європейські політики усвідомлюють, що Росія визнає лише силові методи

Дві практично одночасних новини:

1. Міністр внутрішніх справ Великої Британії прокоментував висилку російського аташе з питань оборони за шпигунство на користь Кремля, а також позбавлення дипстатусу кількох будівель "через використання в розвідувальних цілях РФ": Росія на це відповість "теоріями змови й істерикою" та звинуваченнями в русофобії, але Велика Британія не піддасться впливу. "Це не нове, і британський народ і британський уряд не попадуться на це, і боти, тролі та лакеї Путіна не триматимуть їх за дурнів".

2. Прем'єрка Литви Інгріда Шимоніте визнала, що Росія розцінить рішення уряду про можливість відправлення литовських військ в Україну "для тренувань" як провокацію, але додала: "Якби ми просто думали про відповідь Росії, то ми б не могли надіслати нічого [із озброєнь для Києва]. Кожен другий тиждень ви чуєте [від РФ], що хтось буде вбитий ядерною зброєю".

Отже, Європа дійсно потроху міняє системне бачення ситуації. Минув базовий острах ядерного шантажу. Минула стадія принципового небажання ускладнювати взаємини з Кремлем. Минуло прагнення понад усе уникати ескалації, ні в чому не провокувати Росію (наш аналог, котрий протримався чи не 8 років реальної війни, - "а то Путін нападе"). Так, Україну використали серед іншого і для точнішої оцінки реальних ресурсів Росії (а не того, чим вона звично хвалиться, лякаючи світ), її реального військового потенціалу. А також через нас Росію остаточно випробували на угодоспроможність: тобто, чи може вона дотримуватись домовленостей. А отже, чи є сенс працювати на досягнення домовленостей (в тому числі йти на компроміси) з розрахунку, що вони щось забезпечать кожній зі сторін.

...репліки із загальним змістом "та в носі ми бачили, що там подумає Путін і як відреагує" позначають, що вже сформований фундамент для цілого масиву рішень, які раніше визначались як недопустимі чи небажані

Відповідь, очевидно, була негативна: ні, Кремль не угодоспроможний, сенсу в компромісах, стриманні себе, утриманні від різких кроків в будь-якій сфері нема. Насправді такі репліки із загальним змістом "та в носі ми бачили, що там подумає Путін і як відреагує" позначають, що вже сформований фундамент для цілого масиву рішень, які раніше визначались як недопустимі чи небажані. Це і про вилучення доходів від російських заморожених активів (а далі таке ставлення робить реальним і вилучення самих активів), і про далекобійну зброю, і про підтримку ударів вглиб по критичній інфраструктурі російського ВПК, і про військові контингенти, і про "ядерний паркан" вздовж ближчих до РФ кордонів за програмою Nuclear Sharing...

Очевидно, подібних демонстрацій буде чимдалі більше, все не обмежиться кількома політиками Литви і Великої Британії. Відповідно, це буде маркером загальноєвропейських глобальних змін в безпековій політиці.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі