"Чорні лебеді" Росії. Потоп - це лише початок?

Потопи в кількох регіонах Росії не спричинять масових заворушень, однак можуть стати відправною точкою більших проблем. Яких саме?

Повінь на Росії - це, звісно ж, не "чорний лебідь", а "чорний півень". Перепрошую за несвідомий каламбур. Різниця між лебедем і півнем очевидна для кожного орнітолога-любителя. Півень - птиця свійська, обмежена в локальному просторі. Його ареал окреслюється двором і парканом, хоч у росіян паркани і не в моді. От тому скільки би цей півень не кукурікав в Оренбурзі, Орську і навколо них, це ні до чого на інших територіях Росії не спонукає, а відтак ні до чого не призведе.

Якби це був "чорний лебідь", ми би його відчули п'ятим пунктом свого колективного організму. Але ця повінь може стати чимось неприємнішим за просто локальну катастрофу значних масштабів. У голову лізуть аналогії сторічної давності. Голод на Надволжі та великий рух зголоднілих і знедолених народних мас людей звідти на південь Росії. Отже, на мою думку, повінь може стати чинником активних ротацій, а з ними - глибокого незадоволення, тертя, взаємного дискомфорту. Вона волає про те, щоби маніпулятори свідомістю великих мас перемкнули на неї всю увагу державного тіла. Точніше, постраждалі волають, а на них ніхто не бажає перемикатися.

Тому в умовах війни повінь залишиться чимось на кшталт витісненої травми. Уявіть собі, ці люди водночас позбулися і холодильників, і телевізорів. Вони, по суті, об'єднані тепер в альтернативну групу потерпілих, пов'язаних спільною долею і спільною бідою. А невдовзі іншу частину Росії чекає інший півень, але вже червоний. Горітиме тайга. І вони дуже сильно втомляться з її гасінням. І от тоді чорний півень і півень червоний народять гидке каченя, яке згодом може стати для всієї росії справжнім "чорним лебедем". Точніше, Чорно-Червоним Лебедем ім. Дмитра Яроша.

Оригінал