Без цього виграти екзистенційну війну нам не вдасться
Ми маємо дещо вийти за рамки хоч і правильних, але виключно чорно-білих процесів
Ця війна - це не остаточна битва добра і зла. На жаль, це чергове битва в екзистенційній війні останніх чотирьохсот років.
Цей етап екзистенційного війни знову зводиться до одного єдиного пункту: українці (не)існують як окрема нація.
Наш акцент на кордонах абсолютно справедливий і з точки зору майбутнього - правильний. Але ми також маємо памʼятати, що вся історія - це історія мінливості кордонів.
Наша пропагандистська помилка полягає в тому, що ми не даємо відповіді росіянам (і їхнім союзникам) на питання "одного народу"
Наша пропагандистська помилка, як мені здається, полягає в тому, що ми не даємо відповіді росіянам (і їхнім союзникам) на питання "одного народу". Нам видається самоочевидним, що це дурість. Але пересічний росіянин і виборець Трампа так не вважає.
Ця війна - це війна, перш за все, за історію в її збоченому путінському прояві. А ми явно недооцінюємо цей факт в своїй контопропагандистстькій частині.
Ця війна перш за все за історію в її збоченому путінському прояві
Ідеальний результат цієї війни - не лише максимальне збереження кордонів, але й докорінна зміна в головах росіян, які мають в своїй масі зрозуміти: українці - окремий самодостатній народ. Без цієї зміни виграти екзистенційну війну нам не вдасться.
Цей допис - теоретичні роздуми. Його потрібно розвивати на масу меседжів, ідей, роликів і, звичайно ж, перш за все, воєнних перемог. Але, з точки зору розуміння процесів, ми маємо дещо вийти за рамки хоч і правильних, але виключно чорно-білих процесів.
