Наша війна стала довгою. Як її виграти тепер?

Коли війна починається, вона швидко мобілізує кращих людей і ресурси. Коли затягується - починають перемагати хитріші та більш корумповані

Я вже говорив і писав, що основним досягненням Володимира Путіна в 2023 році стало нав'язування всім довгої війни. Однак те, що вона буде довгою, не означає, що вона просто мляво триватиме роками, як це було з АТО. Довга війна означає, що сторони досягли балансу сил, мають достатньо ресурсів для продовження бойових дій, але недостатньо для перелому.

Тим не менше довга війна може закінчитись раптово. Я вже писав, що в довгій війні початкові цілі і причини війни втрачають сенс для всіх сторін. Єдине, за що борються сторони, - це "щоб не програти", але ця боротьба все більше і більше виснажує їх і створює передумови для раптового кінця. Так це сталось в Першу світову, з якою часто порівнюють сьогоднішню ситуацію на фронті. Ще в червні 1918 року німці знаходились на відстані 56 км до Парижа, а вже 8 серпня Ам'єнська операція союзників фактично стала початком кінця війни. При чому це не був якийсь тотальний розгром, союзники просунулись десь на 11 км, німці втратили 74 тис. солдат (з полоненими), союзники - 46 тис.

Причина успіху союзників полягала в іншому - бойовий дух німців був зламаний. Вони почали масово здаватись в полон і відступати. Війська були сильно виснажені і деморалізовані, економіка виснажена, політика страждала від революційних рухів, і далеко не найпотужніша операція союзників запустила ефект доміно. Вже 13 серпня в німецькій ставці почали обговорювати питання перемир'я.

Довга війна виграється не стільки військовою силою, як ми бачимо на прикладі Першої світової, а іншими важливими факторами:

1. Бойовий і моральний дух армії та суспільства. Брак снарядів, техніки, невдалі операції, успіхи противника - все це може зламати дух воїнів і народу. Це не виглядає так, що люди сказали "все, розходимось". Навпаки - спочатку вони починають погоджуватись на зміну цілей і причин війни. Наприклад, "та навіщо нам той Крим". Пізніше вони все більше хочуть закінчити війну, і їм вже все одно, як вона закінчиться.

2. Довіра. Зміна керівництва будь-якого рівня є серйозним ризиком для системи управління, яка знаходиться під серйозним тиском ворога. Міняти керівництво не тільки можна, а й треба. Бо часто є вигорання, "замилене око", "знесений дах" тощо. Але - ці зміни за жодних умов не мають підривати довіру армії і суспільства. Тому зміна керівника, якому довіряють, потребує широкого пояснення причини такого кроку. І зміна може відбутись тільки на керівника, який має не меншу підтримку чи довіру.

3. Система управління. Коли війна починається, вона швидко мобілізує кращих людей і ресурси. Коли війна затягується, починають перемагати хитріші, підліші і корумповані. Це ще раз підтверджує тезу про те, що зміни бувають потрібні. Але разом з цим система працює цілісно. Якщо якийсь блок випадає через кризу в керівництві - збій позначається на всій системі.

Як я і сказав, наша війна стала довгою, але може закінчитись раптово. Головне, щоб причиною цієї раптовості були не ми.

Оригінал