Рішення вступу до НАТО прийнято. Питання лише в часі

Путін однаково шантажуватиме світ ядерною атакою - незалежно від ступеня залученості НАТО безпосередньо до протистояння

Свіжа публікація в журналі Foreign Policy: США і Німеччина наполягають, щоб НАТО не поспішало надто швидко залучати Україну.

З цілком прагматичних міркувань: ЗСУ поки не ослабили Росію достатньою мірою. Цинічно, але чесно.

Так, врешті Україна мусить стати членом НАТО, не може не стати - це визнають всі. Але до того моменту вона має достатньою мірою позбавити Росію ресурсів для ширшої агресії і взагалі для продовження агресії. А НАТО мусить зосередитись на продовженні і розширенні поставок Україні зброї і боєприпасів.

Надто ранній вступ України до Альянсу "може спровокувати повномасштабний конфлікт між НАТО і Росією. ...На тлі цього вимальовується перспектива, що конфлікт перетвориться на ядерний".

Отже, крупні учасники НАТО (передусім Німеччина і США) вважають, що ще мають час на послідовне ослаблення Росії нашими руками до стану, коли вона вже не зможе загрожувати нікому і нічим. Все, що для цього потрібне, - забезпечувати Україну зброєю. А поки слід в міру серйозно сприймати ядерний шантаж Путіна.

А от країни Східної Європи і Балтії, навпаки, переконані, що часу на повільну розкачку нема. І що ситуації відкладання не змінить нічого, незалежно від реалій. Або Путін однаково блефуватиме - що тепер, за демонстративного дистанціювання НАТО, що потім, у випадку вступу України і перспективи втручання всіх інших членів (32 на той момент) у війну. Або Путін тепер і потім однаково шантажуватиме ядерною атакою в тому чи іншому масштабі - незалежно від ступеня залученості НАТО безпосередньо до протистояння.

Очевидно, прибічники ескалації вважають, що тільки так можна хоч трохи привести до тями Путіна. Така думка популярна і в певних колах влади США - передусім в республіканців. На противагу обережній покроковій ескалації Байдена з оцінкою результатів кожного кроку, республіканці вважають ефективнішим застосувати одразу максимум доступних ресурсів і закрити тему з путінською агресією.

Але подібне розділення на "вікінгів" і "мушкетерів", прибічників одного грубого удару і прибічників багатьох болісних уколів цілковито не впливає на два вже фактично затверджених базових моменти.

Перше: забезпечувати ЗСУ всім потрібним вважають за обов'язкове обидва табори.

Друге: нарощувати фінансування національних ВПК і безпосередні витрати на оборону до мінімальних трампових 2% також вважають обов'язковим обидва табори.

Ну і головне: і ті, і ті вже прийняли рішення, як бачимо: місце України - в НАТО. Обговорюються тільки терміни і обставини.

Оригінал