Винен не лише страх. Чому союзники "фільтрують" нам допомогу

Якщо дати нам абсолютно все, про що просимо, і Україна, і країни Заходу будуть для Росії одною стороною

Чому все ж таки наші західні партнери "фільтрують" допомогу для нас, досі притримуючи деякі види потрібної нам зброї?

Зазвичай кажуть, що це від страху перед можливим розпадом Росії - відповідно, ідея полягає в тому, щоби Україна "не надто перемогла".

Але, гадаю, це лише частина історії.

Я би цю логіку гіпотетично розшифрував приблизно так.

1. Всі війни завершуються за столом переговорів. Це аксіома. Отже, ця війна завершиться переговорами між Україною та Росією. (Сценарій, в якому Росія розпадається аж так бурхливо, що там просто не буде кому сідати за стіл переговорів, не розглядається або відкидається як катастрофічний).

2. Переговори між Україною та Росією, як і більшість переговорів такого роду, потребуватимуть посередника - "третьої сторони". Для того, щоби такою "третьою стороною" могли виступити США та/чи провідні країни ЄС, вони мають бодай якось дистанціюватися від України.

3. Але, якщо дати Україні абсолютно все, про що вона просить, таке дистанціювання буде неможливим: адже в такому разі Україна і країни Заходу всі будуть для Росії одною стороною, без жодних нюансів та розрізнень.

4. Отже, у цьому сценарії "третьою стороною" на очікуваних рано чи пізно переговорах виступить хтось інший (Китай? Туреччина?). Але це точно буде менш стратегічно вигідно для США та ЄС, ніж якби цю роль виконували вони.

Я ніяк не оцінюю цю логіку, просто намагаюся її розшифрувати.

Що думаєте?

Оригінал