Ми повернулись у 1991 рік. Що на нас чекає?
Я не знаю, коли і як завершиться війна, але в разі російської поразки її наслідком з дуже високою ймовірністю буде третя стадія розпаду імперії
В ці дні 32 роки тому припинив своє існування Радянський Союз.
Це була друга стадія розпаду імперії. Перша стадія сталася у 1917-му, коли з імперії вирвалися Польща, Фінляндія, Литва, Латвія й Естонія (останні три - ненадовго).
Друга стадія розпаду принесла незалежність 14 республікам, включно з Україною.
Я не знаю, коли і як завершиться війна, але в разі російської поразки її наслідком з дуже високою ймовірністю буде третя стадія розпаду. Скоріше за все, остаточна, хоча, можливо, передостання.
Нині ми маємо ситуацію, яка майже в усьому нагадує 1991 рік:
1. Невдала імперська війна - її цілі не досягнуті.
2. Економічна криза - не вистачає грошей для перерозподілу, а це найголовніша "скрєпа".
3. Крах ідеології та спроб створити спільну ідентичність.
4. Брак базової безпеки для мас та еліт.
5. Демонстрація недостатньої спроможності силовиків - зменшення страху.
Але на додачу діють кілька факторів, яких не було у 1991-му:
1. Санкції: тоді Захід допомагав, нині навпаки.
2. Інтернет: засіб комунікації та самоорганізації, навіть під контролем.
3. Наявність великих гравців зі своїми інтересами: Китай, Туреччина, Саудівська Аравія тощо.
4. Естонія, Україна, Азербайджан, Казахстан тощо як історії успіху й взірці для наслідування.
5. Відсутність кар'єрних перспектив для місцевих еліт, яким в радянські часи надавалося велике значення (career journey часто забувають включати в перелік імперських "скреп", але саме це поховало не одну імперію).
Всі ці фактори працюють на розвал, натомість немає нових факторів збереження.
Жодна імперія не вічна. СРСР був незмірно могутнішим за нинішню РФ, але він розпався
Які уроки ми можемо винести з 1991 року для нашого часу?
1. Жодна імперія не вічна. СРСР був незмірно могутнішим за нинішню РФ, але він розпався.
2. Єдність і легітимність падають дуже поступово, а потім раптом - і до нуля.
3. Імперія не здатна запропонувати жодну картину майбутнього, це можуть лише нові лідери.
4. Імперію розвалюють старі еліти, але визвольні рухи мають свою важливу роль. Старі парламенти є ключовою точкою, попри їхню обмежену легітимність.
5. Шлях від проголошення незалежності до створення спроможної держави - довгий і складний, але важливо почати.
6. Пасивна більшість не відіграє жодної ролі. Основна роль належить старим елітам та активній меншості, яка може бути дуже невеликою. Пасивна більшість прагне стабільності й безпеки, вона приймає порядок денний і картину майбутнього, розроблену мікроскопічною активною меншістю та трансльовану старими елітами на загал.
Імперію треба добивати, інакше вона прагне відновитися
7. Захід нічого не розуміє, перебуває в полоні москвоцентризму та "великої культури", боїться наслідків, намагається зберегти імперію до останнього дня її існування, а потім приймає реальність.
8. Імперію треба добивати, інакше вона прагне відновитися.
