Загроза наростає. Але деякі за нас досі живуть в країні єдинорогів

Перемога не гарантована. Час остаточно знімати рожеві окуляри, навіть якщо це дуже неприємно

"Холодний душ" статті Залужного став одкровенням хіба що для обивателів, які взагалі не цікавляться війною. Не беруть участі ні в чому, що пов'язано з нею. Для військових тут вже новин немає. Ми зайшли у тяжку виснажливу фазу, і загроза для існування нашої країни не відкочується, а навпаки – наростає. Тому збереження нинішнього стану справ приведе до поразки.

Ті, хто говорить, що це "гірка криниця", просто надто рідко повертався в реальність із країни єдинорогів.

Те, що ми входимо в позиційну фазу очевидно для військових, які бачать картину не лише в інтернеті, але й на полях боїв. Давайте по пунктах.

Чи ми не знаємо, що в противника шалені ресурси? Знаємо. І ми не живемо в світі, де в нього закінчаться ракети і згорять всі танки Т-55. Ворог нарощує виробництво зброї. В нас таких можливостей, як в нього, немає.

Чи не знаємо, що в росіян, можливо, найсильніший у світі РЕБ? Знаємо, і наша робота постійно висить на волосині через їхній РЕБ. Літати в зоні, напічканій цими засобами, – вже саме по собі виклик. Не враховуючи інших "ласощів", які ми маємо на війні.

Чи ми не знаємо, що в нас, кхм, складнощі з мобілізацією? Знаємо. Дуже багато наших співгромадян не готові захищати країну і всіляко уникають свого обов'язку. Натомість в росіян мобілізаційний ресурс в рази більший і ставлення до людей з їх бажанням чи небажанням служити і воювати, м'яко кажучи, відмінне від нашого.

Чи ми не знаємо, що в нас проблеми з якісним використанням людського потенціалу? Знаємо.

Тому це не "гірка криниця" і не сенсація. Перед нами конкретний виклик.

На початку в нас ніхто не вірив. Ніхто. Ми змогли встояти виключно завдяки повному напруженню всіх можливих сил і ресурсів у конкретний момент. Зараз такого не спостерігається. А дарма. Перемога не гарантована. Час остаточно знімати рожеві окуляри, навіть якщо це дуже неприємно.

Оригінал