Чи даватиме Захід гроші й надалі? Висновки невтішні

Три актуальних і об'єктивних моменти, на тлі яких подальша фінансова допомога союзників виглядає досить примарною

І ще трохи про перспективи отримання Україною надалі фінансової допомоги від союзників. Особливо в контексті заяви нового спікера Палати представників, що готовий підтримати надання нам наступного пакету допомоги, але за умови, що ми будемо детально звітувати про витрачання. Просто три актуальних і об'єктивних моменти.

1. Україна – четверте найгірше "податкове пекло" на планеті (минулоріч були п'ятим, за рік взаємини з бізнесом погіршили). Привіт Гетманцеву і віртуозному "скубанню гусей" під його керуванням.

2. Воєнний жебрацький бюджет, більш як на половину залежний від зовнішніх вливань (інакше би наша економіка давно колапсувала; запланований дефіцит бюджет 20,4% ВВП; дохід-2024 планується 1,7 трлн грн, зовнішні вливання десь 1,6 трлн грн. Так, знов Гетманцев і податківці. І всі перевіряючі органи "антикорупційної когорти". Концепцію "скільки вовка не годуй" все ще не засвоєно, їх все ж далі пробують профілактично запихати грошима.

3. Ну і корупція. Нахабна, відкрита і величезна навіть порівняно з найгіршими довоєнними часами. При тому і у виконанні безпосередньо представників тієї "антикорупційної когорти" теж (так, і вже набридла наречена експрокурора з ДБР). Війна нікому не заважає, навіть сприяє. Нам і союзникам з невідворотністю і регулярністю клепсидри на голови капають більші й менші кавалки бруду: "отримав хабар", "незаконно збагатився", "виявлено незадеклароване майно на десятки мільйонів", "викрито військкома", "викрито депутатку", "затримано чиновника"...

Висновок з наведених фактів, який зробить кожен притомний держуправлінець в світі: це не просто "влада і суспільство не в змозі впоратись з наскрізною корупцією – треба допомогти максимально жорстким контролем, детальним звітуванням і зовнішнім аудитом". Це пряма демонстрація владою: розсмикування по приватних кишенях бюджету і зовнішніх вливань – базова економічна концепція України в поточний період. "Це наша офіційна політика, а не окремі шкідливі вияви. І що ви нам зробите?!"

Тобто в такому контексті спроможності навіть постійних перевірок виглядають сумнівно. Навряд поможе від корупції, в сенсі. Отже, навряд чи переконає того ж Джонсона, Конгрес і Сенат, євроспільноту, що нам можна надавати не тільки військову і технічну, але й фінансову допомогу.

Лишається ультимативний важіль: просто пряме зовнішнє управління від когось, хто вміє в державний менеджмент без розкрадання... Але кому воно треба, так напружуватись заради нас?

Оригінал