Путін тремтить в бункері, Сі вичікує. Чий хід наступний?
Геополітична шахівниця змінилася. На дошці чимало фігур, і ми – одна з найважливіших
Хто, куди і коли їздить – це завжди важливо, щонайменше коли йдеться про геополітику. Ані Путін, ані Сі не їдуть на саміт "Великої двадцятки" в Індії. Перший, напевно, хотів би, але боїться, схоже, навіть фізично, адже на саміт БРІКС він теж не поїхав і в Туреччину теж. Сі, ймовірно, "пропустить" саміт, адже для нього витримати паузу зараз найкраще. Зі своєї суто китайської позиції він все робить правильно – чекає на Путіна у жовтні на саміт "Шовкового шляху" і підвищує ставки перед президентськими виборами на Тайвані у січні. Повного впливу на Путіна не має ніхто, але найбільший відносний – тільки в Сі. Та й низка переворотів в Африці Китаю теж в плюс – в нього в Африці скоро буде "золота акція" щодо безпеки, економіки і, відповідно, контролю над міграційними потоками.
Імперська РФ не потрібна китайцям, та й зміцнений російський режим теж
Китай стає номер один співрозмовником для Заходу і показує це йому: візит за візитом американців до Пекіну і нічого у відповідь – це суто у китайському дусі. Геополітична шахівниця, як казав Збіг Бжезінський, змінилася. На дошці чимало фігур, і мета як Заходу, так і неЗаходу – виграти свою партію, а потім і турнір. Ми хочемо стати частиною Заходу, і це означає розуміти його правила гри і мотивацію, як і мотивацію тих, хто грає на іншому боці. Ми на ній важлива фігура, і ніхто не буде нами жертвувати, ті ж самі китайці також не будуть, імперська РФ їм не потрібна, та й зміцнений російський режим теж. Але наша тактика і стратегія інших можуть бути фундаментально різними, і в найближчі місяці ми це можемо відчути.
Коментарі