Три складові українського успіху. Будуть вони – буде майбутнє

На Заході починають перехід від реагування на потреби сьогоднішнього дня до впровадження середньострокових стратегій

Серед ключових попередніх висновків нинішньої великої конференції з відновлення України, що відбувається в Лондоні, – перехід усіма системними гравцями від реагування на потреби дня до впровадження середньострокових (3-5 років) стратегій, що свідчить про усвідомлення довгого горизонту нинішнього протистояння та глибинних змін, ним породжених.

Україна отримає безпрецедентну в історії ЄС програму допомоги: €50 млрд на 4 роки (на додачу до €18 млрд цього року), що працюватиме на три цілі одночасно: перемога у війні, модернізаційне відновлення, набуття членства в ЄС.

В ЄС впевнені, що тільки поєднання цих трьох цілей уможливить досягнення результату, і готові інвестувати в цю "ядерну тріаду" українського успіху.

Свої середньострокові програми допомоги презентують ключові країни-партнери та інші системні донори, такі як ЄБРР та Світовий банк.

Стратегічний, довгостроковий підхід домінує у заявлених тут пріоритетах. Це суттєва зміна. Вона потребуватиме істотного нарощування спроможностей з українського боку та синхронізації планування.

А також і ціннісної синхронізації. Увагу багатьох тут привернув певний дисонанс між риторикою західних партнерів та українських урядовців у питаннях залучення громадянського суспільства. Для перших це аксіома і критерій "правильності" будь-яких процесів. Для других – не до кінця зрозуміла сутність, про яку краще промовчати.

А без такого залучення нічого не вийде. Доведено вкотре випробовуваннями війни.

Оригінал